Оле́г Бори́сович Трепо́вський ( 28 жовтня 1965, Волгоград, РРФСР, СРСР — 25 квітня 2018) — український театральний та кіноактор. Заслужений артист України (14.09.1996), Народний артист України (23.08.2011)[1].
Життєпис
Народився 28 жовтня 1965 року у Волгограді, РРФСР. 1992 року закінчив Київський театральний інститут ім. Карпенко-Карого (курс Михайла Резніковича).
З 1992 року — актор київського Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки. 1995 року дебютував у кіно.
2017 — за виконання головної ролі в короткометражному фільмі «Ґолден лав» (2016, реж. Павло Остріков) був номінований на здобуття Національної кінопремії «Золота дзиґа» у категорії «Найкращий актор»[2].
Помер 25 квітня 2018 року.
Театральні роботи
- «Молоді роки короля Людовика» (1993) — Людовик
- «Історія однієї пристрасті» (1994) — Містер Генрі
- «Ревнощі» (1995) — Сергій Петрович, Андрій Іванович
- «Школа скандалу» (1995) — Від автора
- «Тойбеле і її демон» (1996) — Алхонон
- «Любов студента» (1996) — Онуфрій
- «Пригоди на чарівній кулі» (1997) — Лісовик
- «Маскарадні забави» (2000)
- «Любов і війна» (2000);
- «Таємниці мадридського двору» (2000) — Франциск
- «Пані міністерша» (2001);
- «І усе це було…. і усе це буде» (2002)
- «У полоні пристрастей (Кам'яний володар)» (2002) — Дон Жуан
- «Ангелок, або Сексуальні неврози наших батьків» (2009) — Лікар
- «Сто п'ята сторінка про кохання» (2010) — Він, сьогодні
- «Трохи мерехтить примарна сцена… (Ювілей. Ювілей? Ювілей!)» (2011)
- «Цинічна комедія» за мотивами п'єси В. Шекспіра «Міра за міру» (2012) — Вінченцо, герцог віденський
Ролі в кіно
| Рік
|
|
Назва українською
|
Роль
|
| 1995 |
|
Вальдшнепи |
Володимир Адольфович Карно, «Вовчик», професор-лінгвіст, безпартійний, друг Дмитра
|
| 1999 |
т/с |
День народження Буржуя |
Губанов
|
| 1999 |
ф/в |
Школа скандалу |
від автора
|
| 2002 |
|
Лялька |
епізод
|
| 2002 |
|
Право на захист |
Крилов
|
| 2004 |
|
Попіл Фенікса |
Тадеуш Шепільский
|
| 2005 |
|
Золоті хлопці |
епізод
|
| 2005 |
|
Непрямі докази |
Дєдов
|
| 2006 |
т/с |
Повернення Мухтара 3 |
Леонід
|
| 2006 |
|
Міський романс |
лікар-психіатр
|
| 2006 |
т/с |
Дев'ять життів Нестора Махна |
слідчий Кирило Гнатович
|
| 2006 |
|
Дурдом |
батько Альоші
|
| 2006 |
|
Вади і їх прихильники |
Ослов
|
| 2006 |
т/с |
Сім'янин |
|
| 2006 |
|
Театр приречених |
Іван Драгілєв актор театру
|
| 2007 |
т/с |
Повернення Мухтара 4 |
електрик
|
| 2007 |
т/с |
Доброзичливець |
|
| 2008 |
|
Владика Андрей |
рабин Леві
|
| 2008 |
|
Про Любов |
Гарик, актор
|
| 2009 |
|
По закону |
1-й бомж
|
| 2009 |
т/с |
Свати 3 |
директор хлібозаводу
|
| 2009 |
|
Чужі душі |
Бояренцев Олег Миколайович, слідчий
|
| 2010 |
т/с |
Смерть гладіатора |
|
| 2010-2013 |
т/с |
Єфросинья |
Сергій Корольов, батько Каті і Катрін, колишній чоловік Журавської
|
| 2011 |
|
«Кедр» пронизує небо |
Дмитро Федорович Устинов, нарком озброєння СРСР
|
| 2012 |
|
Джамайка |
Гоша, колишній коханець Вікторії, батько Наташі
|
| 2012 |
|
Порох і дріб |
Григорій Олександрович Жакетов, засуджений вахтер
|
| 2012 |
|
Робота над помилками |
|
| 2012-2013 |
т/с |
Свати 6 |
епізод
|
| 2013-2014 |
|
Сашко |
Михайло Сохацький
|
| 2014 |
|
Братні узи |
Михайло, батько Ксюші
|
| 2014 |
|
Гордіїв вузол |
Семен, батько Ліки
|
| 2014 |
|
Упізнай мене, якщо зможеш |
санітар моргу
|
| 2015 |
т/с |
Відділ 44 |
Борис
|
| 2015 |
|
Останній яничар |
козак, що знайшов пораненого Єрмолая
|
| 2015 |
т/с |
Потопельник |
|
| 2016 |
к/м |
Ґолден лав |
Віктор
|
|
Громадянин Ніхто |
епізод
|
|
Ласкаво просимо на Канари |
Юрич
|
|
Лист надії |
листоноша
|
| 2018 |
|
Таємний щоденник Симона Петлюри |
Самуїл Шварцбард
|
Визнання
Примітки
Посилання
