PROFILPELAJAR.COM

Традиці́йна правова́ сім'я́ охоплює традиційні правові системи, засновані на звичаєвому праві.

Традиційне право базується на неписаній і давній традиції або сформованому протягом тривалого часу звичаї, які через збіг обставин повторюються з певною періодичністю і щодо яких за сформованими засадам прийнято те чи інше ставлення і поведінку (наприклад, принести жертву, в тому числі людську, для рясного врожаю; проходження спеціального обряду для осіб чоловічої статі, щоб стати повнолітнім, а значить воїном; проведення певних ритуальних заходів, святкувань з нагоди тієї чи іншої події та ін.).

Вперше про існування самостійної сім'ї традиційного права став говорити засновник юридичної географії світу Джон Вігмор, кількома десятиліттями пізніше Рене Давид детальніше розглянув і охарактеризував дану правову систему.

Поширення

Вона поділяється на два підтипи:

Держав Далекого Сходу (Китай, Японія, Монголія, Корея, Малайзія, Індонезія, Бірма);
Країн Африки (40 країн континентальної Африки та Мадагаскар)

В чистому виді традиційна правова сім'я не існувала в жодній країні, але в своєму первинному вигляді вона існувала за часів первісного суспільства. На даний час традиційна правова сім'я разом з іншими правовими системами, існує серед соціальних груп і племен, які проживають в деяких країнах Африки, Австралії і Океанії, які зберегли патріархальний і доісторичний лад.

Особливості

Провідне джерело права — звичай. Тобто протягом багатьох століть правовим регулюванням цих держав було норми звичаєвого права, які спиралися на традиції та морально-етнічні уявлення народу.
Негативне ставлення до законодавства. На той час законодавство вважалося неприродним для суспільства явищем.
Ігнорування державних структур у процесі реалізації норм права. Протягом століть ці норми забезпечувалися не державними установами, а самокерованими суспільними структурами. Люди уникали звернень до судів. Переважна більшість суперечок вирішувалася у процесі примирливих процедур за посередництвом шановних членів суспільства на основі норм звичаєвого права.
Слабкий розвиток юридичної інфраструктури. Зумовлено там, що не було відповідних навчальних закладів для підготовки фахівців, юридичних шкіл, видатних вчених — носіїв правових знань.

Види

Система звичаєвого права поділяється на дві групи:

Традиційна правова сім'я, що складається виключно зі звичаєвого права. Поширена серед племен, які живуть в складнодоступних місцях екваторіальної Африки, на Папуа-Нової Гвінеї і низка невеликих тихоокеанських островів.
Традиційна правова система в якій звичаєве право змішане з релігійними догмами або філософськими вченнями. Є змішаною правовою системою, яка еволюціонує до цивілізаційного способу життя. Розповсюджена серед більшої частини племен країн Африки, Азії (Індія, Бангладеш), Австралії та Океанії.

Існують також ряд держав з так званими складно-змішаними правовими режимами, наприклад, Індія, у якій мусульманське право одночасно діє які релігійне право, і як звичаєве.

Джерела та література

Традиційна правова сім'я // Велика українська юридична енциклопедія : у 20 т. / О. В. Петришин (відп. ред.) та ін.. — 2017. — Т. 3 : Загальна теорія права. — С. 789. — ISBN 978-966-937-233-8.
Загальна теорія держави та права: [Підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів]/ М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін.; За ред. д-ра юрид. наук, проф., акад АПрН України М. В. Цвіка, д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України О. В. Петришина. — Хакрів: Право, 2009. — 584 с.
Робочий зошит з курсу «Теорії держави та права» / Мягких Г.О — Дніпропетровськ, 2007 — 79 с.
Рене Давид, Камилла Жоффре-Спинози Основные правовые системы современности = Les grands systemes de droit contemporains / Пер. с фр. В. Туманова. — М.: Международные отношения, 2009. — 456 с.

Література

Традиційна правова сім'я // Велика українська юридична енциклопедія : у 20 т. / О. В. Петришин (відп. ред.) та ін.. — 2017. — Т. 3 : Загальна теорія права. — С. 789. — ISBN 978-966-937-233-8.