Народився в сім'ї генерала Александра Джона Голді й Ізабелли Таубман. У червні 1825 призначений енсайном до 66-го піхотного полку (Беркшир)[2]. 1827 року відправлений до Канади, де брав участь у бойових діях в ході місцевого повстанням 1837–1838 років[3].
Здобувши звання підполковника, приблизно 1840 року став командиром 57-го піхотного полку (Західний Мідлсекс)[2]. Висадившись у Криму та отримавши звання бригадира, 5 листопада 1854 року став командувачем 1-ї бригади 4-ї піхотної дивізії в битві під Інкерманом . Після того, як генерал-лейтенант Джордж Кеткарт загинув у бою, Лі-Голді став виконуючим обов'язки генерального офіцера, командуючи всією 4-ю дивізією. Проте через короткий час він також дістав смертельного поранення та загинув[4][5].
Похований у Криму. Меморіал на його честь встановлений у церкві Святої Марії в Дугласі, острів Мен, неподалік від будинку офіцера в місті Бреддан[6].
↑Thomas Leigh-Goldie. Manx Sun. 25 листопада 1854. с. 20. Процитовано 12 січня 2022.
↑McGuigan, Ron (2001). 'Into Battle!' British Orders of Battle for the Crimean War, 1854–56. Bowdon, Cheshire: Withycut House. с. 26, 29. ISBN978-1-89924-402-7.
↑Battle of Inkerman. The New York Times. 5 листопада 1854. Процитовано 12 січня 2022.