Село Токаїк словац. Tokajík d:Кат:[5] ±к:нп, засновані 1430 ±к:нп, засновані 1430
геральдична інформація відсутня, натомість шукати на сайті Геральдичного реєстру Словаччини
Основні дані
49°06′24″ пн. ш. 21°42′31″ сх. д.H G O
Країна	Словаччина
Край	Пряшівський
Окрес	Стропков → SPARQL ←
Перша згадка	1430
Засновано	1430
Висота над р.м.	211[2] м
Площа	8,24 км² (2023)[1]
Населення	96 (2023)[3]
· густота	11,83 осіб/км² (2023)[4]
Телефонний код	+421-54[2]
Автомоб. ном.	SP
Поштовий індекс	090 34
Місцева влада
Адреса	Obecný úrad Tokajík 45 090 34 Tokajík
Вебсторінка	obectokajik.sk
Староста[6]	Яна Медвецова
Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS)	SK041B527921[7]
OpenStreetMap	r2321197  ·R
GeoNames	723374
Транспорт, відстані
До крайового центру
— фізична	36 км
До Братислави
— фізична	354 км
Карта
Токаїк (Пряшівський край)
Токаїк у Вікісховищі

Токаїк (словац. Tokajík) — село в Словаччині, Стропковському окрузі Пряшівського краю. Розташоване в північно-східній частині Словаччини.

Село Токаїк розташоване на схилах гірських вершин, — на півночі Перелісок і Щип, на північному сході Пагорок, на сході Вершок і Розтоки, на південному сході Убоч і на заході Дубина, — вершин, вкритих буковими і дубовими лісами, так що Токаїк майже з усіх боків оточений лісами. Тільки Убоч частково зрубаний.

Через Токаїк тече річка Токайка. Вона випливає з північного гірського масиву, відокремлює Перелісок від Щипа, тече на південь і вливається в Ондаву. В селі в Токайку впадає річка Розточки.

Вперше згадується у 1430 році. Населення села чисто руське, протягом століть займалося землеробством.

На початку ІІ світової війни в селі проживало 185 осіб. Місцеве населення підтримувало партизанів загонів «Чапаєв» (командир Стрельцов Р. С.), «Майоров» та «Пожарський». В жовтні 1944 р. німці в селі утримували кілька десяток полонених радянських військових. Партизани під командуванням Рудолфа Яношіка перебили німецьких військових та визволили полонених солдатів. Німці як відповідь 18 листопада 1944 оточили село і за селом розстріляли 33 чоловіків, дивом вижили двоє: Андрій Стропковський та Михайло Медвідь, які були поранені та знепритомніли, а потім кілька днів переховувалися в лісах. Решту населення німці вигнали, а село спалили, залишилася тільки церква та одна напівзруйнована хата.^[8]

На місці трагедії стоїть пам'ятник, біля села є військовий цвинтар та Музей Токаїцької трагедії (словац. Múzeum Tokajíckej tragédie), після реконструкції знову відкритий в 2009 році.

У селі є греко-католицька церква святого пророка Іллі з 1920 року.

В селі проживає 105 осіб.

Національний склад населення (за даними останнього перепису населення — 2001 року):

• словаки — 99,10 %
• чехи — 0,90 %

Склад населення за приналежністю до релігії станом на 2001 рік:

• греко-католики — 89,19 %
• римо-католики — 10,81 %

Це незавершена стаття з географії Словаччини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.