Тихонов Олександр Іванович (вчений)

Тихонов Олександр Іванович
Народився11 вересня 1938(1938-09-11) Редагувати інформацію у Вікіданих
Харків, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер25 лютого 2019(2019-02-25) (80 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Харків, Україна[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьнауково-педагогічний працівник, лікар Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materНФаУ Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьфармація Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладНФаУ Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор фармацевтичних наук
Науковий керівникQ48955351? Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений діяч науки і техніки України Винахідник СРСР
Нагрудний знак «За заслуги перед Збройними Силами України»
Нагрудний знак «За заслуги перед Збройними Силами України»
Золота медаль ВДНГ Срібна медаль ВДНГ
Державна премія України в галузі науки і техніки
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тихонов.

Олександр Іванович Тихонов (11 вересня 1938, Харків — 25 лютого 2019, там же) — український вчений-фармацевт. Доктор фармацевтичних наук, професор (1986 р.), заслужений професор Національного фармацевтичного університету України. Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1990)[2]. Лауреат Держпремії України в галузі науки і техніки (2013)[3]. Академік ВГО «Українська академія наук» (2006).

Закінчив як провізор Харківський фармацевтичний інститут. Потім працював асистентом кафедри технології ліків Запорізького фармацевтичного інституту, з 1978 р. — в. о. доцента цієї кафедри. У 1969 р. в Москві захистив кандидатську дисертацію на ступінь кандидата фармацевтичних наук. З 1982 р. - доцент кафедри аптечної технології ліків Харківського фармацевтичного інституту, з 1985 року її завідувач (по 2012 р.), одночасно з 1991 р. (по 2002) проректор інституту (з 1992 р. — академія, з 2002 — Національний фармацевтичний університет). У 1983 році захистив дисертацію на ступінь доктора фармацевтичних наук. У 2011—12 рр. - професор кафедри аптечної технології ліків, з 2013 р. - професор кафедри косметології і аромології Національного фармацевтичного університету, член вченої ради університету і член її спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій. Підготував 13 докторів наук і 77 кандидатів наук.

Президент Всеукраїнської асоціації апітерапевтів, віце-президент Союзу пасічників України.

Примітки

  1. ↑ https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/5486/tixonov-oleksandr-ivanovich
  2. ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР «Про присвоєння науковим працівникам почесних звань Української РСР» від 30.03.1990 № 9018-XI
  3. ↑ Указ Президента України №675/2014 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2013 року». Президент України. 2014. Архів оригіналу за 16 грудня 2017. Процитовано 8 червня 2021.