Володимир Тимошенко
Народився	25 квітня 1885(1885-04-25) село Шпотівка, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер	15 серпня 1965(1965-08-15) (80 років) Менло Парк, Каліфорнія, ЗША
Громадянство	Російська імперія  США
Діяльність	економіст, учень М. Туган-Барановського.
Alma mater	Корнелльський університет
Заклад	Університет штату Мічиган
Членство	Наукове товариство імені Шевченка
Брати, сестри	Тимошенко Сергій Прокопович і Тимошенко Степан Прокопович

Володимир Прокопович Тимошенко (25 квітня 1885(18850425) — 15 серпня 1965, Менло Парк) — український економіст (зокрема зі сільського господарства), дійсний член НТШ й УВАН.

Народився у Шпотівці на Чернігівщині, брат Степана і Сергія Тимошенків.

По закінченні Інституту комунікацій та економічного відділу Політехніки в Петербурзі (1911) працював у Міністерстві шляхів та хліборобства. 1917 року переїхав в Україну й був економічним консультантом українських урядів та керівником Інституту економічної кон'юнктури при УАН.

У 1919 році — економічний радник української дипломатичної місії на мирну конференцію в Парижі.

На еміграції у перебував спершу у Відні, а потім (з 1922) у Празі, де був професором УВУ та УГА. Одержавши стипендію Рокфеллера, поїхав 1926 року на студії до США (докторат з економічних наук у Корнельському університеті), де з 1928 й залишився. До 1934 року викладав економічні науки в Мічіґанському університеті, у 1934—1936 роках був науковим радником з сільського господарства у вашингтонському міністерстві. У 1936—1950 роках — професор Стенфордського університету, одночасно працював у його Інституті харчування. Помер у Менло-Парк (Каліфорнія).

Був представником Дніпровської спілки споживчих товариств (Дніпросоюз) i об'єднання центральних українських кооперативних спілок за кордоном (ОЦУКС) у Парижі.^[1]

Головною ділянкою наукового зацікавлення Володимира Тимошенко було сільське господарство та сільськогосподарська політика (світовий ринок, географічне розміщення сільськогосподарських культур, питання ринкових операцій та їх регламентація, впливи коньюнктурних циклів тощо), а також економіка СРСР з урахуванням української проблематики. В. Тимошенко є автором 50 великих наукових праць, з них найважливіші:

• «L'Ukraine et la Russie dans leurs rapports économiques» (1919);
• «Картелі і трести: модерні форми організації промисловості» (1923);
• «Світове господарство» (1924; обидві літографоване вид.);
• «Ukraine und Russland in Ihren gegenseitigen wirtschaftlichen Beziehungen» («Mitteilungen des Ukrainischen Wissenschaftlichen Institutes in Berlin», 1928);
• «Danub Basin as a producer and exporter of wheat» (1930);
• «Agricultural Russia and the wheat problem» (1932);
• «Soviet agricultural reorganization and the bread-grain situation» (1937);
• «Variability in wheat yields and outputs», 1 — 2 (1942—1943);
• «The Soviet sugar industry and its postwar restoration» (1951);
• «Soviet agricultural politics and the nationalities problem» (1956).

На вшанування пам'яті братів Володимира, Степана та Сергія Тимошенків у Конотопі та Львові названо вулиці.

2021 року в центрі села Шпотівка Дубов'язівської селищної ради Конотопського району відкрили пам'ятний знак братам Тимошенкам^[2].

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

• Тимошенко Володимир // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1897. — 1000 екз.