Тимелія золотиста

Тимелія золотиста

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Суторові (Paradoxornithidae)
Рід: Золотиста тимелія (Chrysomma)
Вид: Тимелія золотиста
Біноміальна назва
Chrysomma sinense
(Gmelin, 1789)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Pyctorhis sinensis
Посилання
Вікісховище: Chrysomma sinense
Віківиди: Chrysomma sinense
EOL: 1052202
ITIS: 559247
МСОП: 22716323
NCBI: 201304

Тиме́лія золотиста[2] (Chrysomma sinense) — вид горобцеподібних птахів родини суторових (Paradoxornithidae). Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії.

Опис

Золотиста тимелія
Золотиста тимелія

Довжина птаха становить 18-23 см, враховуючи довгий східчастий хвіст. Верхня частина тіла коричнева, крила рудувато-коричневі. Обличчя біле, над очима білі "брови", навколо очей оранжеві кільця. Нижня частина тіла жовтувато-біла. Дзьоб відносно короткий, чорний, ніздрі жовті. Виду не притаманний статевий диморфізм[3][4]. У представників підвиду C. s. nasale ніздрі чорні, дзьоб загалом товстіший[5]. У представників підвиду C. s. hypoleucum ніздрі жовті, забарвлення загалом блідіше[6][7].

Підвиди

Виділяють три підвиди:[8]

Поширення і екологія

Золотисті тимелії мешкають в Пакистані, Індії, Непалі, Бангладеш, Китаї, М'янмі, Таїланді, Лаосі, В'єтнамі та на Шрі-Ланці. Вони живуть на сухих і вологих луках, зокрема на заплавних, в сухих і вологих чагарникових заростях, на полях і болотах. Зустрічаються на висоті до 1200 м над рівнем моря[9].

Поведінка

Золотисті тимелії зустрічаються парами або зграйками від 5 до 15 птахів. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів разом з приніями. Живляться комахами та їх личинками, павуками, ягодами і нектаром[10]. Сезон розмноження триває з березня по листопад[11][12][13]. Гніздо глибоке, конусоподібне, зроблене з трави, встелене рослинними волокнами, зовні вкрите павутинням, воно підвішується між двома очеретинками або гілочками. В кладці від 3 до 5 рожевувато-білих яєць, поцяткованих каштаново-рудуватими плямками. Інкубаційний період триває 15-16 днів, пташенята покидають гніздо через 13 днів після вилуплення[14][15].

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Chrysomma sinense.
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. ↑ Ali, S; S.D.Ripley (1996). Handbook of the birds of India and Pakistan. Volume 6 (вид. 2nd). New Delhi: Oxford University Press. с. 189—192.
  4. ↑ Oates, EW (1889). The Fauna of British India, including Ceylon and Burma. Birds. Volume 1. London: Taylor and Francis. с. 137—138.
  5. ↑ Legge, WV (1879). On two races or subspecies of Indian birds inhabiting Ceylon. Ann. Mag. Nat. Hist. 3 (14): 168—169. doi:10.1080/00222937908682496.
  6. ↑ Rasmussen, PC; JC Anderton (2005). Birds of South Asia. The Ripley Guide. Volume 2. Smithsonian Institution and Lynx Edicions. с. 441—442.
  7. ↑ Mayr E; RA Paynter Jr., ред. (1964). Check-list of Birds of the World. Volume 10. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 328.
  8. ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 13 березня 2022.
  9. ↑ Neelakantan, K.K. (1990). Yellow-eyed Babbler Chrysomma sinensis in Kerala. Journal of the Bombay Natural History Society. 87 (2): 302.
  10. ↑ Clark Jr., GA (1973). Holding Food with the Feet in Passerines. Bird-Banding. 44 (2): 91—99. doi:10.2307/4511942.
  11. ↑ Mukherjee, Rathin (1983). Notes on breeding of Western Yelloweyed Babbler Chrysomma sinense hypocolium (Franklin) in Jammu District. Newsletter for Birdwatchers. 23 (5–6): 9—10.
  12. ↑ Biddulph, CH (1956). Nesting of the Yelloweyed Babbler (Chrysomma sinensis ssp.) in the Madura District, Madras Presidency. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 53 (4): 697.
  13. ↑ Whistler, H; Kinnear, NB (1932). The Vernay Scientific Survey of the Eastern Ghats, part II. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 35 (4): 737—760.
  14. ↑ Gaston, AJ (1978). Social behaviour of the Yellow-eyed Babbler Chrysomma sinense. Ibis. 120 (3): 361—364. doi:10.1111/j.1474-919X.1978.tb06802.x.
  15. ↑ Whistler, H (1949). Popular handbook of Indian birds (вид. 4th). London: Gurney and Jackson. с. 51—52.
Птах Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.