PROFILPELAJAR.COM

Тимелія-темнодзьоб червоногруда

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Тимелієві (Timaliidae)
Рід:	Тимелія-темнодзьоб (Stachyris)
Вид:	Тимелія-темнодзьоб червоногруда

Біноміальна назва

Stachyris strialata
(Müller, 1835)

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Stachyris striolata

Посилання

Вікісховище:	Stachyris strialata
Віківиди:	Stachyris strialata
EOL:	45517135
ITIS:	916056
МСОП:	22716265
NCBI:	634353

Тиме́лія-темнодзьо́б червоногруда^[2] (Stachyris strialata) — вид горобцеподібних птахів родини тимелієвих (Timaliidae). Мешкає в Південно-Східній Азії.

Опис

Довжина птаха становить 15,5–16,5 см. Голова і верхня частина тіла темно-коричневі, нижня частина тіла рудувато-коричнева або каштанова. На горлі біла пляма, під дзьобом чорні "вуса". що окаймляють білу пляму на горлі. Обличчя темно-сіре, поцятковане білими плямками. Шия і плечі поцятковані білими плямками.

Підвиди

Виділяють сім підвидів:^[3]

S. s. helenae Delacour & Greenway, 1939 — північний Таїланд і північний Лаос;
S. s. guttata (Blyth, 1859) — південна М'янма і західний Таїланд;
S. s. tonkinensis Kinnear, 1938 — південний Китай (Гуансі і південний Юньнань) і північний Індокитай;
S. s. swinhoei Rothschild, 1903 — острів Хайнань;
S. s. nigrescentior Deignan, 1947 — перешийок Кра;
S. s. umbrosa (Kloss, 1921) — північно-східна Суматра;
S. s. strialata (Müller, S, 1836) — західна Суматра.

Поширення і екологія

Червоногруді тимелії-темнодзьоби живуть у чагарниковому і бамбуковому підліску рівнинних і гірських вологих тропічних лісів. Зустрічаються на висоті до 1525 м над рівнем моря. на Суматрі на висоті до 2200 м над рівнем моря.

Поведінка

Червоногруді тимелії-темнодзьоби зустрічаються парами або невеликими зграйкакми, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться переважно комахами. Сезон розмноження у Південно-Східній Азії триває з лютого по червень. Гніздо куполоподібне або чашоподібне, розміщується поблизу землі. В кладці 3 яйця.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Stachyris strialata.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 січня 2022.