село Текуча
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Уманський район
Рада	Ладижинська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA71060130060028863
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	1732
Перша згадка	1732 (292 роки)
Населення	▼930
Територія	47,896 км²[1]
Площа	4,812 км²
Густота населення	0 осіб/км²
Поштовий індекс	20380
Телефонний код	+380 4744
Географічні дані
Географічні координати	48°34′30″ пн. ш. 30°19′28″ сх. д. / 48.57500° пн. ш. 30.32444° сх. д. / 48.57500; 30.32444
Середня висота над рівнем моря	187 м[2]
Водойми	Ятрань, Текуча
Місцева влада
Адреса ради	20380, Черкаська обл., Уманський район, с. Текуча
Карта
Текуча
Текуча
Мапа

Теку́ча — село в Україні, в Уманському районі Черкаської області. Площа територіальних меж сільської ради становить 4789,6 га, села — 481,2 га.

Селом протікає річка Текуча і впадає у Ятрань.

В книзі 1895 року, автором якої є В.Б.Антонович, яка має назву "Археологічна мапа Київської губернії", зазначено, що в селі є великий курган під назвою Сорока.

В книзі Похилевича 1864 року "Сказання про населені місцевості Київської губернії" вказано, що Текуча село в 5 верстах від Ладижинки, отримало свою назву від ручая, який бере своє начало вище ВІД поселення і впадає в Ятрань, а саме село розташоване по обидва боки цього ручая. Ця річечка названа Текучою через швидку та стрімку течію з невеликого болотного озерця, яке має назву Вікнина чи вікно (в ориг. "Окнина"), яке на думку простого люду не має дна. Через це вікно вода нібито проривається на поверхню землі. Це озерце в минулі часи здавалося настільки небезпечним, що мешканці завалили його (стовбурами дерев) колодами. Але нині те озеро висохло так, що в часи засух вимушені розкопувати і очищати його, аби добути воду. За словами мешканців село виникло на початку минулого століття вихідцями з інших сусідніх поселень, яких привабило те місце волею та багатством пасовищ та степу. До 1809 року Текуча з навколишніми селами належала Уманському маєтку Потоцьких. В цьому році (мається на увазі 1809 р.) Болеслав Потоцький продав Текучу з деякими іншими селами Людовіку Шолайському, а останній в 1826 році, при видачі своєї дочки Єфросинії в шлюб з графом Генріхом Тишкевичем, віддав їй село у посаг. В 1848 році викупив Текучу поручик колишніх польських військ Владислав Држевецький. Загалом мешканців у селі: православних 1673, римських католиків 11; землі 3676 десятин. Одна з могил в селі називається Сорокою. Має дерев'яну церкву во ім'я Івана Богослова, збудована першочергово в 1762 році. Ця церква згоріла в 1797 році, а на наступний рік збудована нова невелика, яка проіснувала до 1844 року, яку із-за тісноти було розібрано, а на її місці збудована нинішня хрестоподібна дерев'яна. По штатах церква 5 класу; землі має 39 десятин. В ній виділяється чудотворний образ святителя Миколая, якого дивом врятували під час пожежі 1797 року.

Під час Голодомору 1932—1933 років комуністи убили голодом, тільки за офіційними даними, 98 мешканців села^[3].

Кількість населення за даними перепису 2001 року становила 1040 осіб. Станом на 2009 рік населення становило 930 осіб, у селі було 605 дворів^[1].

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року^[4]:

В Текучій народилися:

• Віталій Юрченко — сотник Армії УНР, публіцист;
• Олександр Ілліч Молодцов — доцент кафедри обчислювальної математики КНУ ім. Шевченка, кандидат фізико-математичних наук.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

• Молодцов Олександр Ілліч

Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.