ТашизмТашизм (від фр.Tachisme, Tache- пляма) — течія у образотворчому мистецтві 50-60-х р.р. ХХст, що є різновидом абстрактного експресіонізму. Сьогодні цей метод створення картин часто використовується в арттерапевтичній сфері, зокрема в практиці медитативного живопису. Ташизм ще називають «живописом колірного поля» через прагнення представників цієї течії в живописі максимально ефективно використовувати колір Надмірне захоплення кольоровою гамою перетворює їхні картини на безпредметні барвисті площини. Засновники течії ташизму вважали, що оскільки життя людини, що живе в ХХ столітті сповнене стресів, то їхні картини створюють атмосферу душевного відпочинку і психічної гармонії. Адже споглядання саме на безпредметне, на те, що немає чітких обрисів і додає сучасній глядацькій душі відпочинок та повний спокій від метушливого світу сьогодення. Тож мистецтвознавці назвали цей різновид живопису- «мистецтвом тиші». Дуже часто автори цієї мистецької течії свої картини просто нумерували, не даючи їм жодної назви. Не всі ташисти використовували в своїй роботі пензель. Свої полотна вони створювали, наносячи фарбу на полотно швидкими рухами, без будь- якого попереднього обдумування змісту картини[1],тим самим виражаючи стан власної підсвідомості[2] Представники напрямку (течії)
До течії ташизму були наближені європейська група «КобрА» (CoBrA) та японська група «Гутаи»(Gutai) ПриміткиЛітература
Посилання
Information related to Ташизм |