41°05′ пн. ш. 86°40′ сх. д. / 41.083° пн. ш. 86.667° сх. д. / 41.083; 86.667
Тарим(кит.: 塔里木河; піньінь: Tǎlǐmù Hé) — головна річка Сіньцзяну, Китай.
У давнину китайці вважали Тарим верхньою течією Хуанхе (Жовтої ріки)[1]. Але вже за часів Династії Хань китайцям було відомо, що Тарим впадає в озеро Лобнор[2]. Її повна довжина — 2030 км.
Тарим — найдовша річка внутрішнього стоку в Китаї, з щорічним стоком у 4—6 млрд м³. Її долина є домівкою для 10 млн китайців, уйгурів і монгол. Її ім'я надало назву Таримському басейну.
Утворюється від злиття річок Аксу, Яркенд і Хотан. Найбільш багатоводна складаюча р. Аксу (70—80 % загального стоку Тариму), річки Яркенд і Хотан в окремі роки пересихають. Музат — головна притока. За головну складову Тариму зазвичай приймають р. Яркенд (у верхній течії — Раськем-Дар'я), що бере початок в горах Каракоруму.
Тече західною й північною околицями Кашгарської рівнини, огинаючи з півночі пустелю Такла-Макан. На цій ділянці відбувається розсіювання стоку. В окремі роки води Тариму досягають солончаку на схід від озера Карабуранкьоль. У середній і нижній течії Тарим розбивається на численні протоки, утворюючи безладний лабіринт єриків і невеликих озер, розташованих у смузі шириною до 80 км, де головне річище часто змінює своє положення. На ділянці нижньої течії Тарим зближується з річкою Кончедар'я, з якою його сполучають протоки з періодичним стоком. У роки, коли основна маса вод Тариму спрямовується в річище Кончедар'ї, відбувається наповнення озера Лобнор (у роки зі зворотною течією наповнюється озеро Карабуранкель, а Лобнор значно скорочується в розмірах або висихає).
У минулому в Тарим впадали річки Кашгар, Тізнаф, Керія, води яких нині повністю розбираються на зрошування або втрачаються в пісках. Живлення снігово-дощове, у верхів'ях також льодовикове; повінь з травня по вересень.
Об'єм річного стоку після виходу з гір близько 29 км³; у низов'ях — від 4 до 8 км³. Взимку замерзає.
Багатий рибою (марінка, осман, голець).
Води річок Таримського басейну широко використовуються на зрошування (особливо в Яркендській, Кашгарській, Аксуйській оазах).
Примітки
Джерела
- Hill, John E. 2003. «Annotated Translation of the Chapter on the Western Regions according to the Hou Hanshu.» 2nd Draft Edition.[1]
- Hill, John E. 2004. The Peoples of the West from the Weilüe 魏略 by Yu Huan 魚豢: A Third Century Chinese Account Composed between 239 and 265 CE. Draft annotated English translation. [2]
- Hulsewé, A. F. P. and Loewe, M. A. N. 1979. China in Central Asia: The Early Stage 125 BC — AD 23: an annotated translation of chapters 61 and 96 of the History of the Former Han Dynasty. E. J. Brill, Leiden.
- Stein, Aurel M. 1907. Ancient Khotan: Detailed report of archaeological explorations in Chinese Turkestan, 2 vols. Clarendon Press. Oxford. [3]
- Stein, Aurel M. 1921. Serindia: Detailed report of explorations in Central Asia and westernmost China, 5 vols. London & Oxford. Clarendon Press. Reprint: Delhi. Motilal Banarsidass. 1980. [4]
- Baumer, Christoph. 2000. Southern Silk Road: In the Footsteps of Sir Aurel Stein and Sven Hedin. White Orchid Books. Bangkok.
- Mallory, J.P. and Mair, Victor H. 2000. The Tarim Mummies: Ancient China and the Mystery of the Earliest Peoples from the West. Thames & Hudson. London.
- Information and a map of the Tarim's watershed
- Silk Road Seattle (The Silk Road Seattle website contains many useful resources including a number of full text historical texts)
- Satellite Image Based Map of the Tarim River Basin and Taklamakan Desert + Surrounding Mountain Ranges
- Photos of the Tarim River (from a Xinjiang blog)
- Тарим в БСЭ[недоступне посилання з липня 2019]
