Танна (острів)

Танна
англ. Tanna
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Карта
Географія
19°30′00″ пд. ш. 169°20′00″ сх. д. / 19.5° пд. ш. 169.33333333333° сх. д. / -19.5; 169.33333333333 Редагувати інформацію у Вікіданих
АкваторіяТихий океан Редагувати інформацію у Вікіданих
Група островівНові Гебриди Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа555  км² 
Довжина40 км Редагувати інформацію у Вікіданих
Ширина19 км Редагувати інформацію у Вікіданих
Найвища точка1084 м
Країна
 Вануату Редагувати інформацію у Вікіданих
РегіонТафеа
Адм. одиницяТафеа Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення28799 (2009)
Танна. Карта розташування: Вануату
Танна
Танна
Танна (Вануату)
Мапа
CMNS: Танна у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Танна (значення).

Танна (англ. Tanna) — острів в архіпелазі Нові Гебриди в Тихому океані. Належить до Вануату, входить до складу провінції Тафеа.


Географія

Карта острова

Острів Танна розташований у південній частині архіпелагу Нові Гебриди, в Тихому океані, приблизно за 1100 км на північний схід від Австралії[1]. На північ від острова розташовано острів Ероманга, на південний схід — Анейтьюм, на північний схід — острів Аніва, на схід — острів Футуна.

Зі східного боку острів омивається Тихим океаном, з інших боків — Кораловим морем.

Довжина острова становить 40 км, ширина — 19 км. Загальна площа 555 км². Найвища точка острова — гора Тукосмера (1 084 м).

Танна має вулканічне походження та розташований у зоні високої вулканічної активності, де стикаються Тихоокеанська й Австралійська літосферні плити. Вулкан Ясоур, розташований на південно-східному узбережжі острова, є найбільш доступним у світі діючим вулканом.

Клімат на Танна вологий тропічний. Середня річна кількість опадів становить близько 1500 мм[1]. На острові часто відбуваються вулканічні виверження, землетруси й циклони.

Історія

Точний час колонізації південних островів архіпелагу Нові Гебриди невідомий. Цілком імовірно, що вони були заселені людьми із західної частини Соломонових островів. Острів Танна було колонізовано, принаймні, 2500 років тому[2].

Святковий обід людожерів на острові Танна, в уявленні європейського художника

Європейським піонером на острові став англійський мандрівник Джеймс Кук, який відкрив острів 1774 року та дав йому назву «Танна». Висадившись на острові, Кук спитав у місцевих жителів, як називається острів, при цьому піднявши жменю землі, на що один з тубільців відповів: «Tanna» (у перекладі з мови нуфаї «ґрунт»). Традиційна ж назва острова — «Parei»[3]. Мореплавець також спробував піднятись на вулкан Ясоур, однак йому завадили місцеві жителі[4]. Дослідивши острів Танна, корабель Джеймса Кука взяв курс на північ, до островів Малекула й Еспіріту-Санто, а потім — на Нову Зеландію.

Упродовж XIX століття частими відвідувачами Танна стали китобої, торговці сандаловим деревом. 1839 року преподобний Джон Вільямс з Лондонського місіонерського товариства висадив на острові трьох самоанських місіонерів. Однак їхня діяльність не мала успіху. У подальшому місцеві жителі убили місіонерів[5]. 1842 року представники Лондонського місіонерського товариства викупили в остров'ян невелику ділянку землі на місці сучасного поселення Порт-Резольюшн. Проте за сім місяців місіонери були змушені залишити Танну через ворожість остров'ян[3]. Пізніше на острові з'явились перші пресвітеріанські місіонери, однак остров'яни дуже тривалий час не бажали приймати християнство: тільки до 1910 року 2/3 населення було християнізовано[6]. Поступово на острові почали з'являтись і плантатори. Першим із них став Росс Льюїн (англ. Ross Lewin), який оселився на Танні 1868 року[3].

З 1860 до 1900 року на острові процвітала работоргівля: до 5000 місцевих жителів було вивезено на плантації Фіджі та штату Квінсленд до Австралії[6]. У ті ж роки було відзначено різке скорочення чисельності населення острова (до 75 %) через епідемії кору та шигельозу[3].

У березні 1906 року Танна, як і інші острови Нових Гебрид, набув статусу англо-французького кондомініуму[7]. За часів Другої світової війни на Танні з'явились перші культи карго, які донині зберігають свій вплив у суспільстві[6].

30 червня 1980 року Нові Гебриди здобули незалежність від Великої Британії та Франції, й острів Танна став територією Республіки Вануату.

Населення

Село послідовників Джона Фрума

2009 року чисельність населення острова Танна становила 28 779 чоловік[8]. Основне заняття місцевих жителів — сільське господарство (копра, кава). Розвивається туризм[1].

Танна — один з найбільш населених островів у провінції та один з найбільш населених у країні. На острові розміщується адміністративний центр провінції — місто Ісангел, який розміщено поряд із найбільшим містом острова — Ленакелом.

Основними мовами спілкування на острові є біслама, французька й англійська, хоча також використовуються місцеві мови:

  • квамера (2500 носіїв 1989 року; поширено у південно-східній частині острова),
  • ленакел (6500 носіїв 1989 року; поширено в західній частині острова),
  • вайтсендс (3500 носіїв 1988 року; поширено у східній частині острова),
  • північна танна (2000 носіїв 1988 року; поширено в північній частині острова),
  • південно-західна танна (2000 носіїв 1988 року; поширено у південно-західній частині острова)[9].

На острові значна кількість прибічників культу карго, що з'явився на Танні за часів Другої світової війни. Найвідомішими з них є рух Джона Фрума, а також рух Принца Філіпа (поклоняються Філіпу, герцогу Единбурзькому[10]).

Галерея

  • Активний вулкан Маунт Ясур.
    Активний вулкан Маунт Ясур.
  • Місцеві жителі спостерігають за вулканом
    Місцеві жителі спостерігають за вулканом
  • Діти із селища Якел.
    Діти із селища Якел.
  • Узбережжя Танна після дощу.
    Узбережжя Танна після дощу.
  • Магазин в місті Ленакел.
    Магазин в місті Ленакел.
  • Аеропорт.
    Аеропорт.
  • Жінки із дітьми у селищі Яонанен.
    Жінки із дітьми у селищі Яонанен.

Примітки

  1. ↑ а б в UN SYSTEM-WIDE EARTHWATCH Web Site. Острови Вануату. [Архівовано 2012-08-13 у Wayback Machine.](англ.)
  2. ↑ Jeremy MacClancy. To kill a bird with two stones: a short history of Vanuatu. Port Vila, Vanuatu Cultural Centre, 1980. — Стор. 18.
  3. ↑ а б в г An Early History of Land on Tanna, Vanuatu.(англ.)
  4. ↑ Дослідники Вануату.(англ.). Архів оригіналу за 8 лютого 2004. Процитовано 16 грудня 2012.  [Архівовано 2004-02-08 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Tufala Gavman. Reminisces from the Anglo-French Condominium of the New Hebrides / Brian J. Bresnihan, Keith Woodward, editors. — Suva, Fiji: Institute of Pacific Studies, University of the South Pacific, 2002. — Стор. 17.
  6. ↑ а б в World Culture Encyclopedia. Tanna Island. History and Cultural Relations.(англ.)
  7. ↑ Tufala Gavman. Reminisces from the Anglo-French Condominium of the New Hebrides / Brian J. Bresnihan, Keith Woodward, editors. — Suva, Fiji: Institute of Pacific Studies, University of the South Pacific, 2002. — Стор. 23.
  8. ↑ 2009 National Population and Housing Census (PDF). Vanuatu National Statistics Office. 2009. с. 12. Архів оригіналу (PDF) за 17 жовтня 2012. Процитовано 16 грудня 2012. 
  9. ↑ Etnologue. Мови Вануату.(англ.)
  10. ↑ Pacific Magazine. Green Moon Rising: Islam Is Spreading In Melanesia (англійською) . Архів оригіналу за 10 жовтня 2007. Процитовано 16 грудня 2012.  [Архівовано 2007-10-10 у Wayback Machine.]

Джерела