1999—2004 — навчався у МДУ імені Петра Могили на факультеті комп'ютерних наук, де здобув освіту за фахом «Інтелектуальні системи прийняття рішень».
2004—2007 — магістр комп'ютерних наук у Міжнародному науково-навчальному комплексі «Інститут прикладного системного аналізу» НТУ України «КПІ» за фахом «Інтелектуальні системи прийняття рішень».
2002—2005 — старший викладач комп'ютерної графіки та вебпрограмування у миколаївській філії Комп'ютерної академії «ШАГ».
2005—2007 — співзасновник ТОВ «Квадролоджик» (розробка програмного забезпечення), менеджер інтернет-проектів, Миколаїв
з 2005 року — директор ТОВ «Блінк Ріекшен Інтернешенел», Миколаїв
З 2007 року — директор ТОВ «Квадролоджик», Миколаїв.
З 2005 до 2008 паралельно займав посаду інженера-проектувальника у ПП «Лєда» (монтаж протипожежних систем), м. Нова Каховка.
2008—2010 рр. — працював технічним директором ПП «Лєда», а з 2010 року займає посаду директора підприємства.
Громадська діяльність
Виступає за прозорість і відкритість діяльності влади.
Як кандидат на посаду міського голови особисто проводив зустрічі з громадою[6], брав участь в Національних дебатах.[7]
Голова ГО «Голос громади». Під час роботи з проєктом «Прозорий бюджет» з групою активістів заблокував безглузді витрати міського бюджету на десятки мільйонів гривень. Підтримує і консультує людей щодо створення ОСББ.
Місцеві вибори в Україні вперше проходили за новою системою, яка передбачає проведення другого туру голосування, якщо жоден кандидат не набере більше половини голосів виборців[8].
Фаворитом виборчих перегонів вважався чинний мер Миколаєва Юрій Гранатуров[2]. Але в другий тур вийшли колишній регіонал Ігор Дятлов (44 764 голосів) і Олександр Сєнкевич (25 904 голоси), який випередив діючого мера всього на 408 голосів[9].
За результатами повторного голусування 15 листопада 2015 року, Олександр Сєнкевич набрав 80 636 голосів (54,90 %), а його опонент Ігор Дятлов 63 567 голосів (43,28 %).[3]
Напередодні голосування обидва кандидати проявляли неабияку активність.
Ігор Дятлов уникав прямих ефірів на телебаченні[10], відмовився від участі в Національних дебатах[11]. Зате розповсюджував безкоштовні газети, в яких критикував владу, натомість обіцяв зменшити вдвоє тарифи за комунальні послуги. Виступав лише на підконтрольних собі, або своїм соратникам, телеканалах Інтер і Ніс-ТВ. Намагався дискредитувати свого опонента, розповсюджуючи неправдиві чутки про нього[12][13] Також, мали місце інсценування нападів на агітаторів опозиційного блоку.[14]
Олександр Сєнкевич, на відміну від свого опонента, пропагував відкритість і прозорість: активно спілкувався з людьми, проводив зустрічі, розповідав про свою програму і шляхи вирішення проблем міста.[6] Одним з головних пунктів передвиборчої програми є перетворення Миколаєва в «український Гамбург» — логістичний центр.[15] Передвиборча агітація Олександра Сєнкевича вирізнялась, насамперед, активною участю волонтерів і просто небайдужих миколаївців.[16] Люди виходили на вулиці з саморобними плакатами.[17] Про свою підтримку кандидата заявили представники волонтерського руху,[18] малого бізнесу, освіти,[19] народні депутати.[20]
Рішення про недовіру
5 жовтня2017 депутати Миколаївської міської ради визнали незадовільною роботу мера міста і висловили йому недовіру. За це рішення проголосували 42 депутати з 42, що взяли участь в таємному голосуванні[21]. Участь у голосуванні не брали депутати від партії «Самопоміч». 9 жовтня рішення було підписане і вступило у законну силу. Ініціатором «імпічменту» Сєнкевич назвав голову Миколаївської обласної державної адміністраціїОлексія Савченка[22]. Центральний суд Миколаєва визнав недійсним рішення міськради про відсторонення від посади мера Сєнкевича[23].
Критика
Починаючи з 2000-х років в місті було зведено значну кількість малих архітектурних форм та встановлено велику кількість білбордів, значна частина яких є протизаконною. Новий архітектурний стиль міста отримав неофіційну назву «будкоград»[24]. У своїх передвиборчих зустрічах обіцяв містянам вирішити проблему захаращення міста будками та білбордами[25][26][27]. За рік роботи, з 2016 до 2017, було ліквідовано 160 МАФів і 360 білбордів.[28]
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (8 грудня 2021) — за вагомий особистий внесок у державне будівництво, розвиток місцевого самоврядування, багаторічну сумлінну працю і високий професіоналізм[29].
Орден «За мужність» III ступеня (6 березня 2022) — за вагомий особистий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України, мужність і самовіддані дії, виявлені під час організації оборони населених пунктів від російських загарбників[30]
