Су-26

Су-26
Зображення
Похідна робота Су-29
Наступник Су-29
Країна походження  СРСР
Виробник Сухой (компанія)
Перший політ 30 червня 1984
Двигун (рушій) Vedeneyev M14Pd
Аеродинамічна схема Середньоплан
Усього вироблено 59[1]
CMNS: Су-26 у Вікісховищі

Су-26 — одномісний спортивно-пілотажний літак розробки ОКБ Сухого. Перший у світі спортивний літак, розрахований на експлуатаційне перевантаження 12 g; руйнівне перевантаження становить 23 g. Вперше серед літаків такого типу оснащений кріслом із великим нахилом спинки (35°), що дає змогу легше переносити високі перевантаження. Також вперше при створенні спортивного літака конструктори спиралися на використання переважно композиційних матеріалів: їх частка у вазі конструкції перевищує 50 %.

Історія

Су-26М

Су-26 — перший літак цивільного призначення ДКБ Сухого. Його розробка почалася у 1983 році, дослідний зразок здійснив перший політ 30 червня 1984 року, пілотував машину Євген Фролов[2].

Загалом було випущено 5 машин, інші Су-26, що випускалися, були з модифікаціями і мали різні додаткові позначки в назві[2].

Су-26 вперше був представлений на чемпіонаті соціалістичних країн із вищого пілотажу в серпні 1984 року в Угорщині[2]. Збірна команда СРСР повністю виступала на Су-26М на XIII чемпіонаті світу в серпні 1986 року у Великій Британії, завоювала командну першість і кубок Нестерова, а також 16 медалей із 33, що розігрувалися.

Су-26М швидко завоював звання одного з найкращих спортивно-пілотажних літаків світу для участі в змаганнях та показових виступах. Він займає лідируюче місце за кількістю завойованих на ньому призів на різних змаганнях із вищого пілотажу: до 1993 році на Су-26М завойовано понад 150 медалей, з них понад 90 золотих. Виступаючи на Су-26М, Любов Нємкова стала абсолютною чемпіонкою світу, а Микола Нікітюк — абсолютним чемпіоном Європи. Починаючи з 1996 року в США, Велику Британію, ФРН, Іспанію, ПАР, Австралію та інші країни поставлено понад 120 літаків цього типу.

Су-26М3 — один із небагатьох спортивних літаків, оснащених системою катапультування пілота[2]. У разі аварійної ситуації льотчик має можливість покинути літак із допомогою катапультної системи СКС-94М.

Випуск Су-26М3 припинений. В аероклубах Росії немає Су-26. У розпорядженні збірної Росії з вищого пілотажу знаходяться 3 літаки Су-26М3.

Модифікації

Назва моделі Короткі характеристики, відмінності.
Су-26 Початковий варіант із дволопатевим гвинтом і крилом без поперечного набору, випущено всього 4 екземпляри.
Су-26М Покращений варіант Су-26, з трилопатевим гвинтом і крилом з 16 нервюрами. Встановлено поршневий двигун М-14П «ОКБ Моторобудування», місто Воронеж.
Су-26МХ Експортний варіант літака Су-26М із паливними баками в крилі. Встановлено поршневий двигун М-14Х «ОКБ Моторобудування», місто Воронеж.
Су-26М2 Варіант, оснащений системою трасування траєкторії польоту.
Су-26М3 Варіант, оснащений системою трасування траєкторії польоту і додатковим паливним баком. Оновлені кок гвинта, кабіна льотчика, ліхтар кабіни, крила і оперення, шасі літака, встановлені нові елерони на крилі. Крило модернізовано з підвищенням характеристик і показників аеродинаміки. Встановлено новий авіаційний поршневий двигун М-9Ф потужністю 420 к. с.

Льотно-технічні характеристики

Характеристика Показник
Виробник ОКБ Сухого
Двигун ПД М-14П
Розмах крила 7,80 м
Довжина 6,83 м
Висота 2,78 м
Площа крила 11,80 м2
Вага порожнього літака 680 кг
Нормальна злітна маса 835 кг
Екіпаж 1
Максимально допустима швидкість: 450 км/год
Максимальна швидкість горизонтального польоту: 310 км/год
Дальність польоту 800 км
Максимальна швидкопідйомність 1800 м/хв (30 м/с)
Практичний потолок 4000 м
Макс. експлуатаційне перевантаження 12

Аварії та катастрофи

  • 24 вересня 2014 року Су-26М впав в Егейське море. Пілот встиг вистрибнути з парашутом[3].

Див. також

Примітки

  1. https://www.spottingmode.com/sukhoi_su-26/cn/
  2. а б в г Спортивные самолеты «Сухого» | CBS MEDIA. web.archive.org. 18 лютого 2020. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 23 січня 2024.
  3. ASN Wikibase Occurrence # 170110

Література

  • . — № 4.

Посилання