PROFILPELAJAR.COM

Сусідська варта (neighborhood watch — сусідське спостереження) — згуртовані мешканці будинку чи території, що у співпраці з представниками поліції та іншими органами державної влади та місцевого самоврядування сприяють підвищенню спільної безпеки та займаються профілактикою злочинності і вандалізму в межах свого району.

Члени варти не повинні втручатися в підозрілі інциденти замість поліції, а мають інформувати відповідні органи. Члени варти не призначаються державою та не мають повноважень, що порушують права будь-якого іншого громадянина. Сусідська варта — складова моделі взаємодії поліції та громади, покликана встановити взаємодію мешканців будинків із поліцією для підвищення безпеки в громадах.

Не плутати з Муніципальною вартою чи Муніципальною поліцією, які знаходяться під контролем місцевих органів влади та утримується за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

Програма в Україні

З 2017 року завдяки ініціативі мешканців у кооперації з представниками Патрульної поліції, органами місцевого самоврядування та міжнародними партнерами до сусідської варти почали долучатися будинки по всій Україні. Згодом до участі у проєкті долучились інші підрозділи Національної поліції України.^[1]

27 квітня 2017 року у Вінниці презентували проєкт «Сусідська варта» в Україні. До нього вже долучилось 14 ОСББ з 500, що утворені в місті.^[2] Представники Міжнародної організації IREX (Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів) за підтримки МВС та Канадської поліцейської місії в Україні провели для них тренінги та семінари.^[3]^[4]

Також в 2017 році проєкт запустили в Борисполі,^[5] Рівному,^[6] Луцьку,^[7] Хмельницькому,^[8] Чернівцях,^[9] Кременчуці,^[10]^[11] Херсоні^[12] та села Віти-Поштової (Київська область).

2018 року представниками патрульної поліції спільно з організацією IREX проведено презентації в Полтаві та Кривому Розі.

Мета та завдання проєкту

Основне завдання підходу сусідської варти — розвиток добросовісного сусідства та спільної відповідальності за безпеку власного будинку та двору.

Переваги проєкту:

запобігання злочинності шляхом підвищення пильності сусідів та їхньої обізнаності з проблематикою району;
підвищення рівня безпеки спільноти;
відчуття безпеки власного простору;
поліпшення зв'язків між громадою, поліцією та іншими органами державної влади і місцевого самоврядування через активну комунікацію;
вміння правильно реагувати на загрози безпеці шляхом отримання вірогідної інформації від представників поліції та завдяки наявності чіткого алгоритму реагування на такі загрози;
покращення благоустрою двору.

Міжнародний досвід

Програма функціонує в багатьох країнах світу, серед яких Канада, США, Австралія, Велика Британія, Нова Зеландія, Естонія тощо.

США

Американська система сусідського спостереження почала розвиватися в кінці 1960-их років у відповідь на зґвалтування і вбивство Кітті Дженовезе в Квінзі, Нью-Йорк. Люди були обурені після повідомлень про те, що десяток свідків нічого не зробили для того, щоб врятувати Кітті або затримати її вбивцю.^[13] Натхненні книгою Джейн Джейкобс «Смерть і життя великих американських міст» (1961), в якій зазначалося, що американцям потрібно мати «очі на вулицях» і об'єднуватись один з одним у своїх кварталах,^[14] Національна асоціація шерифів почала звертати увагу на те, щоб члени громади більше залучались до повідомлення про злочини на місцевому рівні.^[15]

Деякі місцеві цивільні особи формували групи, які стежили за своїми околицями та шукали будь-яку підозрілу активність у своїх районах. Незабаром після цього Національна асоціація шерифів розпочала узгоджені зусилля в 1972 році, щоб активізувати зусилля «групи спостерігачів» по всій країні.^[16] Протягом перших кількох років програми сусідського спостереження функціонували в першу чергу як посередник між місцевими правоохоронними органами та районами, щоб передавати інформацію про крадіжки в окремих районах. Незабаром після цього сусідні спостерігачі стали більш активними та співпрацювали з правоохоронними органами для повідомлення про інші види злочинів.^[17]

У 2002 році Національна асоціація шерифів у співпраці з Корпусом свободи США, Громадянським корпусом і Департамент юстиції США розпочали програму «USAonWatch», зараз перейменовану в Національне сусідське спостереження,^[18] розширити рамки попередження злочинності до надання допомоги в районах катастроф та надзвичайних ситуаціях.

Національне сусідське спостереження в даний час отримує фінансування від Національної асоціації шерифів, Бюро юридичної допомоги, Управлінні програм правосуддя, і Міністерства юстиції США .

Велика Британія

Перший проєкт почав діяти під назвою «Домашнє спостереження» 1982 року в місті Моллінгтон, графство Чешир.^[19] Згодом утворились місцеві та регіональні організації, а з 2017 року за підтримки поліції та Міністерства внутрішніх справ було створене об'єднання руху «Сусідське спостереження», в яке наразі входять 3,8 мільйони домогосподарств.^[20]

Система сусідського спостереженням у Великій Британії включає в себе поліцію, відділи громадської безпеки місцевих органів влади, добровільні організації та окремі особи та сім'ї, які хочуть зробити свої квартали кращими для проживання. Вона спрямована на допомогу людям у захисті власного здоров'я та власності та зменшенні страху перед злочинністю шляхом покращення безпеки дому, пильності, повідомлення про підозрілі випадки в поліцію.

Естонія

5 травня 2000 року в Естонії завдяки громадській ініціативі створили організацію «Сусідська варта Естонії», ціль якої є підвищення безпеки жителів в будинках та околицях в результаті активної діяльності самих жителів.