PROFILPELAJAR.COM

Структура Військово-морських сил США — організаційна структура з переліком органів військового управління, військових формувань, навчальних закладів, установ та організацій, що входять до складу Військово-морських сил США. Структура ВМС США складається з чотирьох основних складових: офісу міністра ВМС, офісу керівника військово-морських операцій, оперативних сил (описаних нижче) і берегових установ.

Основні компоненти ВМС США

Офіс міністра ВМС США

Міністр військово-морських сил США
- Заступник міністра військово-морських сил США
  - Начальник інформації
  - Головний юрисконсульт
  - Генеральний аудитор ВМС
  - помічник з адміністрування
  - директор утилізації малого та неперспективного бізнесу
  - помічник міністра ВМС (з розробок, розвитку та постачань)
    - Офіс військово-морських досліджень
  - помічник міністра ВМС (з персоналу та резерву ВМС)
  - помічник міністра ВМС (з фінансового менеджменту та контролю)
  - помічник міністра ВМС (з інсталяцій та середовища)
  - Генеральний консул ВМС
  - Начальник відділу інформації
  - Генеральний прокурор ВМС
  - Генеральний інспектор ВМС
  - директор експертних програм та оцінок

Офіс Керівника військово-морськими операціями (OPNAV)

Керівник військово-морськими операціями
- Заступник керівника військово-морськими операціями
- Майстер чиф-петті офіцер ВМС США
- Директор Військово-морського штабу
  - Бюро персоналу ВМС
  - Медичне та хірургічне бюро ВМС
  - Командування систем ВМС США
  - Командування повітряних систем ВМС США
- Інженерне командування ВМС США
  - - Командування систем забезпечення ВМС США
  - Бойове командування космічних та надводних систем ВМС США
  - Командування стратегічних систем ВМС США
  - Військово-морська академія США
  - Командування освіти та тренувань ВМС США
  - Командування метеорології та океанографії ВМС США
  - Юридичне командування ВМС США
  - Військово-морська обсерваторія США
  - Центр ударно-повітряних систем ВМС США
  - Центр безпеки ВМС
  - Командування безпеки ВМС США
  - Управління оперативного тестування та оцінки сил ВМС
  - Командування мережевих війн ВМС США
  - Командування військово-морських перевезень
  - Командування інсталяціями ВМС США
  - Директор управління ядерних силових установок

Оперативні сили флоту

Оперативні сили складаються з дев'яти компонентів:

Командування сил флоту США/Північне командування військово-морських сил
Тихоокеанський флот США
Командування військово-морських спеціальних операцій ВМС США
Центральне командування ВМС США
Південне командування ВМС США
Військово-морські сили США в Європі та Африці
Кібернетичне командування ВМС США
Резерв ВМС США
Сили оперативних випробувань і оцінки

Номерні флоти ВМС США

Сучасний флот США має у строю сім флотів, які мають власну нумерацію. В історії ВМС США існували й інші флоти, але наразі вони не чинні.

Номерні флоти ВМС США (2015)
Номерний флот	Статус	Вище командування	Географічний регіон	Прим.
1-й флот	неактивний	Тихоокеанський флот	—	1-й флот був створений у 1947 році. Він був розформований, коли на початку 1973 року його обов'язки перебрав на себе 3-й флот.^[1]
2-й флот	активний		західна частина Північної Атлантики	2-й флот був перейменований з 2-го оперативного флоту в 1950 році як частина тодішнього Атлантичного флоту США. Він був розформований у 2011 році, а потім відновлений 4 травня 2018 року.^[2]
3-й флот	активний	Тихоокеанський флот	Східний Тихий океан	3-й флот був активним у ході Другої світової війни і був розформований у 1945 році. Він був відновлений на початку 1973 року, коли на нього були покладені обов'язки, раніше покладені на 1-й флот.^[1]
4-й флот	активний	Південне командування ВМС США	Південний Атлантичний океан	4-й флот був активним під час Другої світової війни і був розформований у 1950 році, коли його обов'язки перейшли до 2-го флоту. Він був відновлений у 2008 році.
5-й флот	активний	Центральне командування ВМС США	Перська затока, Червоне море та прилеглі частини Індійського океану	5-й флот був розформований у 1947 році після служби у Другій світовій війні. Він був відновлений у 1995 році і взяв на себе відповідальність у Перській затоці, яка раніше належала 7-му флоту.
6-й флот	активний	Військово-морські сили США в Європі та Африці	Східна Північна Атлантика та Середземне море	6-й флот був перейменований з 6-го оперативного флоту в 1950 році і постійно діє в Середземному морі з 1950 року.
7-й флот	активний	Тихоокеанський флот	Західний Тихий океан та Індійський океан	7-й флот був активований у 1943 році, перейменований на Військово-морські сили Західного Тихого океану в 1947 році, 7-й оперативний флот в 1949 році і отримав свою нинішню назву в 1950 році.
8-й флот	неактивний	Атлантичний флот	немає	8-й флот був створений у 1943 році на базі Північно-Західних африканських сил. Він діяв у Середземному морі під час Другої світової війни, а його сили на короткий час були перепідпорядковані 12-му флоту. У 1946-47 роках служив важкою ударною силою Атлантичного флоту США, після чого був перейменований на 2-й оперативний флот, а згодом у 2-й флот.^[3]
9-й флот	неактивний	Атлантичний та Тихоокеанський флоти	немає	До 15 березня 1943 року командувач Військово-морських сил США в Європі був командувачем 99-ї оперативно-тактичної групи 9-го флоту, яка перебувала під безпосереднім командуванням адмірала Кінга. 15 березня 1943 року 99-ту оперативно-тактичну групу було перейменовано на 92-гу оперативно-тактичну групу. 15 серпня 9-й флот був перейменований на 11-й флот, все ще під безпосереднім командуванням адмірала Кінга, а TF 92 була перейменована на TF 112. Оперативно-тактичні групи серії 90-х років використовувались з часів Другої світової війни. У 1945 році під командуванням адмірала Німіца, CINCPOA, командувача 9-го флоту, оперативно-тактичні групи 90-92 сформували Північно-Тихоокеанські сили, а більші номери використовувалися для Стратегічних ПС, ППО і місцевої оборони (Сили островів Маршалів-Гілбертса, Гавайський морський кордон тощо). Військово-морські сили Далекого Сходу використовували оперативно-тактичні групи 90-ї серії в Кореї.^[4]
10-й флот	активний	Кібернетичне командування ВМС США	Глобально	10-й флот був активний під час Другої світової війни і відновлений у 2010 році для передачі до складу Кібернетичного командування флоту.^[5]
11-й флот	неактивний	Атлантичний та Тихоокеанський флоти	немає	15 серпня 1943 року перейменований з 9-го флоту і згодом переведений до складу Атлантичного флоту
12-й флот	неактивний	Військово-морські сили США в Європі та Африці	немає	12-й флот діяв у європейських водах під час Другої світової війни. У 1946 році він був перейменований на Середземноморський флот ВМС США, який пізніше став 6-м оперативним флотом.^[6]

Див. також

Примітки

Виноски

Джерела

↑ ^а ^б United States Navy Third Fleet (Official Website). Архів оригіналу за 13 February 2013. Процитовано 11 October 2010.
↑ Reilly, Corinne, «Navy's Second Fleet Sails Off Into History Books», Norfolk Virginian-Pilot, 1 October 2011.
↑ Thomas A. Bryson, 'Tars, Turks, and Tankers: The Role of the United States Navy in the Middle East,' Scarecrow Press, Inc., Metuchen, NJ, and London, 1980.
↑ United States Pacific Fleet Organization, 1 May 1945. History.navy.mil. Процитовано 16 березня 2022.
↑ Navy Stands Up Fleet Cyber Command, Reestablishes U.S. 10th Fleet, NNS100129-24
↑ Peter M. Swartz, Captain, USN (Retired), Colloqium on Contemporary History, September 2003. Retrieved June 2008.