|портрет= |Батько= |Посада= |Діти= |Мати= |Дружина= |Чоловік=
Стражев Олексій Іванович (29 березня 1888(18880329), Мотовилихинське заводське селище (нині м. Перм) Пермської губернії — 10 квітня 1961, Москва) — радянський педагог та методист історії, кандидат історичних наук (1947), член кореспондент Академії педагогічних наук РРФСР (1950).
В 1911 році закінчив історико-філологічний факультет Московського університету.
В 1938 році О.Стражев почав наукову діяльність доцентом кафедри історії СРСР історичного факультету Московського державного університету імені М. В. Ломоносова.
Брав участь у Другій світовій війні (1941—1943 рр.)
В 1943 році перейшов на посаду наукового співробітника Інституту методики навчання АПН РРФСР (до 1959 р.).
В 1947 році захистив дисертацію «Наукові основи методики історії» та здобув науковий ступінь кандидат історичних наук.
З 1948 по 1953 рр. паралельно працював також доцентом кафедри історії СРСР історичного факультету МДУ імені М. В. Ломоносова. Читав лекції з історії СРСР, методики викладання історії.
В 1950 році також одержав звання член кореспондент Академії педагогічних наук РРФСР.
Після виходу на пенсію працював на громадських засадах Голова Ради ветеранів праці МДУ (до 1961 р.).
Дружиною О.Стражева була Єлизавета Савеліївна Березанська (1891—1969) — відомий радянський педагог, методист-математик.
Похований разом із дружиною у колумбарії Новодівочого цвинтару у Москві[2].
Lokasi Pengunjung: 18.191.192.81