Столп'є

Село
Столп'є
пол. Stołpie
Вежа часів Галицько-Волинського князівства XI—XIII століть у Столп'є

Координати 51°10′28″ пн. ш. 23°19′09″ сх. д. / 51.1744° пн. ш. 23.3192° сх. д. / 51.1744; 23.3192

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Холмський повіт
Гміна Холм
Населення 170 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 82
Автомобільний код LCH
SIMC 0101675
OSM r6847230  ·R
Столп'є. Карта розташування: Польща
Столп'є
Столп'є
Столп'є (Польща)
Столп'є. Карта розташування: Люблінське воєводство
Столп'є
Столп'є
Столп'є (Люблінське воєводство)
Мапа

Столп'є[2] (або Столпє[3], пол. Stołpie) — село в Польщі, у гміні Холм Холмського повіту Люблінського воєводства. Населення — 170 осіб (2011[1]).

Історія

На місті села був оборонний город Галицько-Волинського князівства, ймовірно закладений за часів князювання Романа Мстиславовича[3]. Від нього у Столп'є збереглася мурована вежа XI—XIII століть висотою 19,5 метрів[3].

1440 року вперше згадується православна церква в селі[2].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі здебільшого проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[4].

У 1921 році село входило до складу гміни Став Холмського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[5].

У 1975—1998 роках село належало до Холмського воєводства.

Населення

Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 27 будинків та 180 мешканців, з них[5]:

  • 80 чоловіків та 100 жінок;
  • 155 православних, 16 римо-католиків, 9 юдеїв;
  • 154 українці, 26 поляків.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 82 18 56 8
Жінки 88 24 46 18
Разом 170 42 102 26

Див. також

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Столп'є

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. а б Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 149.
  3. а б в Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 359-360. (пол.)
  4. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 365. (рос. дореф.)
  5. а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 15. (пол.)
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.