|
Степаненко Віктор Миколайович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Степаненко . Віктор Миколайович Степаненко (2 вересня 1940, Горлівка, Донецька область, Українська РСР — 4 березня 1999, Київ, Україна) — український актор.
Життєпис
Народився в родині робітника. Закінчив акторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (1965). З 1965 р. був актором Київської кіностудії ім. О. П. Довженка.
Був членом Національної Спілки кінематографістів України.
Фільмографія
- «Анетта» (1966, молодий),
- «Анничка» (1968, Віктор, радянський полоненик),
- «Бур'ян» (1966, Данило),
- «30 хвилин мовчання» (Дмитро),
- «Вогонь» (Матюха),
- «Біле коло» (вартовий),
- «Товариш бригада» (1973, Андреїч),
- «Щовечора після роботи» (1973, учень),
- «Важкі поверхи» (Косов),
- «Ви Петька не бачили?» (Сахно),
- «Там вдалині, за рікою» (Остап),
- «Не плач, дівчино» (Гречуха),
- «Тачанка з півдня» (Сірий),
- «Люди на землі» (Дмитро),
- «Алтунін приймає рішення» (Сухарєв),
- «Віщує перемогу» (Зайко),
- «Бунтівний „Оріон“» (1983. Зуйков),
- «Під свист куль» (отець Костянтин),
- «Відьма» (1990, Кум),
- «Ніагара» (1991), та в епізодах картин:
- «Здрастуй, Гнате!»,
- «Лушка»,
- «Гадюка» (1965),
- «До уваги громадян та організацій» (1965),
- «На самоті з ніччю» (1966),
- «Де ви, лицарі?» (1971),
- «Потяг у далекий серпень» (1971, капітан Комар),
- «Тут нам жити» (1972),
- «В бій ідуть одні „старики“» (1973),
- «Народжена революцією» (1974),
- «Хвилі Чорного моря» (1975),
- «Три гільзи від англійського карабіна»,
- «Козаки йдуть» (1991),
- «Цвітіння кульбаби» (1992),
- «Господи, прости нас грішних» (1992),
- «У пошуках мільйонерки»,
- «Золоте курча» (1993),
- «Острів любові» (1995),
- «Страчені світанки» (1995),
- «Кайдашева сім'я» (1996),
- «Роксолана» (1996),
- «Дружина халіфа», а також на телебаченні НДР у стрічках:
- «Наш час — ноль»,
- «Жар сонця» (Григорій),
- «Валізковий настрій» (Олег) та ін.
Література
- Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С149.
Посилання
|
|
