Стеліт

Стелі́т (англ. Stellite® — фірмова назва, від лат. stella — зірка) — загальна назва високовуглецевих ливарних твердих сплавів на основі кобальту (Со), чи нікелю (Ni), чи заліза (Fe), що відзначаються підвищеною твердістю 370…475 HV (оскільки містять багато карбідів), високим опором зношуванню, корозії[1] а також здатністю працювати при високих темепературах (до 950 °C). Сплав було створено Елвудом Гейнсом (англ. Elwood Haynes) у 1907 році.

Хімічний склад сплаву

Хімічний склад (мас. %) сплавів ПР-В3К ПР-В3К-Р та ПР-С27 за ГОСТ 21449-75 (матеріал поставляється у вигляді прутків діаметром 4, 5, 6 та 8 мм і довжиною 300; 350; 400; 450 та 500 мм)[2] для наплавки та інших видів стелітів.

Марка Co (основа) Cr W Fe C Si Mn Ni Mo Sb S P
ПР-С27 — 25,0…28,0 0,2…0,4 ~64 (основа) 3,3…4,5 1,0…2,0 1,0…1,5 1,5…2,0 0,08…0,12 — 0,07 0,06
ПР-В3К ~ 59 28,0…32,0 4,0…5,0 2,0 1,0…1,3 2,0…2,7 — 0,5…2,0 — — 0,07 0,03
ПР-В3К-Р ~ 58 28,0…32,0 7,0…11,0 3,0 1,6…2,0 1,2…1,5 0,3…0,6 0,1…2,0 — 0,02…0,1 0,07 0,03
ВК2 47…53 27…33 13…17 2,0 1,8…2,5 1…2 1,0…1,5 2…3
ВК3 58…62 28…32 4…5 2,0 1,0…1,5 2,5…2,8 2…3
КВ5Х30 58…62 28…32 4,5-5 2…4 1,0…1,5 1…2 1…2
Stellite 1 ~ 48 33,0 13,0 < 2,5 2,45 1,0 1,0 < 2,5
Stellite 3 ~ 48 30,0 13,0 < 3,0 2,45 1,0 1,0 < 2,5
Stellite 4 ~ 48 30,0 14,0 < 3,0 1,0 1,0 1,08 < 2,0
Stellite 6 ~ 58 28,0 4,5 < 3,0 1,2 1,1 1,0 < 3,0
Stellite 12 ~ 53 29,5 8,5 < 2,5 1,4…1,85 1,5 1,0 < 3,0
Stellite 21 ~ 59 27,0 — < 3,0 0,25 1,5 1,0 2,5 5,5
SP1040 ~ 48 31,5 17,0 < 1,0 2,0 1,0
SP1126 ~ 53 24,5 13,5 < 3,0 1,8 < 1,6 1,5 1,0
Tribaloy T-400 ~ 57 8,5 — < 1,5 < 0,08 2,6 < 1,5 29,0

Використання

Тверді сплави ПР-В3К і ПР-В3К-Р дозволяють отримувати щільні і бездефектні наплавлення на лезах різальних інструментів. Твердість наплавленого шару становить для ПР-В3К — HRC 40; ПР-В3К-Р — HRC 45,9. Вони мають коефіцієнт лінійного розширення близький до сталей 9ХФ та 9ХФМ, і тому після наплавлення на лезах не виникають внутрішні напруження. Крім того, стеліти ПР-В3К-Р і ПР-В3К добре заточуються, мають високу зносостійкість в умовах впливу високих температур, механічних навантажень та хімічного середовища. Гранична температура нагрівання наплавлення із стеліту ПР-В3К-Р — 800 °C, а ПР-В3К — 750 °C.

Стеліт або наплавляється на робочу поверхню деталей (сідла клапанів, лопатки газових турбін, зуби дискових та стрічкових пилок тощо), або застосовується у вигляді готових виливків, які перед використанням як інструменту піддаються шліфуванню. Є велика група стелітоподібних твердих сплавів, в яких кобальт замінений нікелем.

Сплав ПР-С27 на основі заліза[3] використовується як наплавний матеріал для підвищення зносостійкості поверхонь деталей машин та інструментів, що працюють без змащення в умовах абразивного зносу, в тому числі при підвищених температурах. Сормайт значно дешевший від твердих сплавів на кобальтовій і нікелевій основі, але трохи поступається їм за експлуатаційними властивостями, головним чином при підвищених температурах. Виготовляється у вигляді прутків і порошків.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Міжнародна інженерна енциклопедія. Термінологічний словник. Метали. II том. [Архівовано 12 квітня 2015 у Wayback Machine.] / За ред. Б. О. Прусакова, М. С. Блантера, В. Я. Кершенбаума, В. О. Богуслаєва, С. Б. Бєлікова, А. Д. Коваля. МоторСіч, 2005. С.40
  2. ↑ ГОСТ 21449-75 Прутки для наплавки. Технические условия.
  3. ↑ Має назву «сормайт». Перший сплав такого типу розроблено у 30-х рр. 20 ст. металургами Сормовського заводу і закінчення «-айт» (англ. -ite), за аналогією із закінченням назви одного з подібних сплавів американського виробництва.

Посилання