Стеллан Скашґорд
Stellan Skarsgård
Ім'я при народженні	Сте́ллан Юн Скашґод
Дата народження	13 червня 1951 (73 роки)
Місце народження	Гетеборг, Швеція
Громадянство	Швеція
Професія	актор
Кар'єра	1968 — нині
Нагороди	Срібний ведмідь (1982) Золотий глобус (2020)
IMDb	ID 0001745
Стеллан Скашгорд у Вікісховищі

Сте́ллан Юн Скашґорд (швед. Stellan John Skarsgård МФА: [ˈstɛlːan ˈskɒːʂɡoːɖ] (шведською читається як Ска́шґод); нар. 13 червня 1951(19510613), Гетеборг, Швеція) — шведський актор театру і кіно, призер Берлінського кінофестивалю. Один з найвідоміших шведських артистів сучасності.

Широко відомий багаторічною співпрацею з данським режисером Ларсом фон Трієром, у якого знімався в п'яти стрічках: «Розсікаючи хвилі», «Та, що танцює у темряві», «Доґвілль», «Меланхолія» і «Німфоманка».^[1]

Скашґорд здобув популярність ще в юності, завдяки ролям на національному телебаченні. У період 1972—1988 років грав на сцені Королівського драматичного театру в Стокгольмі. У кіно знімається з 1982 року. За кінороботи 1980-их років був удостоєний призу національної шведської кінопремії та призу «Срібний ведмідь» на Берлінському кінофестивалі. Всього був одинадцять разів номінований на різні кінематографічні нагороди, п'ять з яких отримав.

Став відомим в Голлівуді після ролі у фільмі Філа Кауфмана «Нестерпна легкість буття» (1988).

До теперішнього часу знявся більш ніж у 120 фільмах і телесеріалах.

З 1975 по 2007 був одружений з лікаркою Мю Гюнтер, від цього шлюбу у нього шість дітей. Четверо його синів стали акторами: старший Александр Скашґорд (1976) знявся в серіалах «Справжня кров» і «Покоління вбивць», Ґустаф Скашґорд (1980), Сем Скашґорд (1982), Білл Скашгорд (1990); модель Ейя Скашгорд (1992) і Вальтер Скашґорд (1995). В даний час одружений з Меган Еверетт, у них два сини Оссіан (2009) і Колбейн (2012).

Мешкає в рідній Швеції, «тому що податки там вище, ніхто не голодує, гарна охорона здоров'я та безкоштовне навчання у школах й університетах»^[2].

У 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова^[3]