З 1964 року науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського АН УРСР, з 1974 року — завідувач відділу театрознавства.
У 1994 році ініціював створення в Києві Міжнародного конкурсу балету імені Сержа Лифаря та Міжнародного фестивалю танцю «Серж Лифарь де-ля-данс» і був їх безмінним художнім керівником.
Створив наукову школу в галузі вивчення проблем балетного театру і сучасної сценічної культури. Очолював колектив авторів, який працював над другим і третім томами фундаментального дослідження «Історія українського театру». Водночас очолював спеціалізовану Раду з захисту кандидатських дисертацій зі спеціальностей «театральне мистецтво» та «кіномистецтво і телебачення». Під його керівництвом захищено багато кандидатських дисертацій з історії українського драматичного та музичного театрів.
Автор понад 500 наукових праць з історії та теорії балету, зокрема таких:
«Павло Вірський» (1963);
«Український балет» (1963);
«Майстри українського балету» (1971);
«Сучасний балетний театр» (1973);
«Історія балетмейстерського мистецтва» (1973);
«Балетний театр України» (1975);
«Історія українського музичного театру (опера, балет, оперета)» (1979);
«Творчість Юрія Григоровича і світовий балет» (1981);
«Балетний театр Європи. Тенденції розвитку» (1987);
«Балет України» (1986);
«Національний академічний театр опери та балету імені Тараса Шевченка: історія і сучасність» (2002);
«Балетний театр України. 225 років історії» (2003);
«Украинский балетный театр. История и современность» (2008);
«Серж Лифарь и балетный театр Европы» (2009) та інші.
Відзнаки
Заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1988 року). Лауреат премій: Спілки театральних діячів України (1983); Національної всеукраїнської музичної спілки (1999); Всесвітньої ради танцю ЮНЕСКО (1989); Міжнародної академії балету (1997).
Нагороджений Міжнародним орденом Святого Станістава III ступеня з врученням Командорського Хреста (2004; за значний особистий внесок у справу становлення української національної еліти, творчі досягнення в галузі культури, вірність лицарським ідеалам та вагому добродійну діяльність)[3], орденом Ярослава Мудрого V ступеня (22 червня 2007; за вагомий особистий внесок у розвиток конституційних засад української державності, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди Дня Конституції України)[4], Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1979), Міжнародною медаллю ЮНЕСКО до 100-річчя С. Прокоф'єва (1991), Міжнародною медаллю імені С. Дягілєва (1995), Золотою медаллю Сержа Лифаря (2000)[5].
