|Батько= |Посада= |Діти= |Мати= |Дружина= |Чоловік=

Станіслав Юзеф Альбіновський
пол. Stanisław Józef Albinowski
Народився	20 липня 1923(1923-07-20) Львів
Помер	25 січня 2005(2005-01-25) (81 рік) Варшава
Країна	Польща
Національність	поляк
Діяльність	економіст, журналіст, публіцист, викладач університету, закордонний кореспондент
Alma mater	Варшавський університет
Галузь	економіка, журналістика, публіцистика
Партія	Польська об'єднана робітнича партія
Нагороди

Стані́слав Ю́зеф Альбіно́вський (пол. Stanisław Józef Albinowski; 20 липня 1923(19230720), Львів — 25 січня 2005, Варшава) — польський економіст, журналіст і публіцист.

Станіслав Альбіновський народився у Львові. Під час Другої світової війни працював на німецьких підприємствах в окупованій Польщі (1940—1944) і в трудовому таборі в Клайпеді. Служив капралом в Армії крайовій.

1960 року Альбіновський закінчив навчання на факультеті політичних наук Варшавського університету. У 1952—1980 роках працював економічним журналістом у багатьох польських газетах і журналах, а в 1968—1972 роках був кореспондентом у Бонні. З 1961 року він належав до Польської об'єднаної робітничої партії^[1].

З 1980 року Альбіновський був членом Урядової комісії з економічних реформ, а у 1981-му став членом групи експертів, які розробляли урядову доповідь про стан економіки та програму виходу з кризи. Цікавився проблемами енергетики та гірничовидобувної промисловості. Був фахівець у фінансово-валютній галузі.

За кілька десятиліть він опублікував численні статті в періодиці, зокрема професійній. Це видання «Po Prostu» («Попросту»), «Życie Gospodarcze» («Економічне життя»), «Kultura» («Культура»), «Polityka» («Політика»), «Trybuna Ludu» («Трибуна люду») та «Zarządzanie» («Управління»). В останні роки свого життя Альбіновський співпрацював здебільшого з виданнями «Gazeta Wyborcza» («Газета виборча»), «Puls Biznesu» («Пульс бізнесу»), «Prawo i Gospodarka» («Закон і економіка»), опублікував одну зі своїх найважливіших книжок — «Багатство і злидні народів» (1996).

За матеріалами, зібраними в архівах Інституту національної пам'яті, у 1968—1975 роках Альбіновський був зареєстрований як таємний співробітник Служби безпеки ПНР під псевдонімом «Богуславський»^[2].

• Automat, automatyzacja, automacja

pojęcia i definicje, 1960

• Dwa oblicza kapitalizmu, 1961
• Współpraca gospodarcza krajów socjalistycznych w ramach RWPG, 1962
• Świat w przekroju, 1963 (у співавторстві)
• EWG a rynek światowy, 1965 (перекладено англійською, французькою та німецькою мовами)
• Handel światowy, Warszawa 1965 (tom 33 serii wydawniczej Omega)
• Rozmowy o gospodarce, 1965
• Europa Zachodnia‚ Stany Zjednoczone, 1965
• Commercial Policy of EEC, 1965
• Przemysł NRD w nowym modelu gospodarczym, 1966
• Z Merkurym za granicą, 1967
• Handel między krajami o różnych ustrojach po II wojnie światowej i prognozy do 1980 r., 1968
• Rynek socjalistyczny, kapitalistyczny, światowy, 1968
• Miliardy z diaspory? 1968
• Wokół EWG: procesy integracji gospodarczej w Europie Zachodniej, 1969
• Muellerowie na co dzień: między Hamburgiem a Monachium, 1979
• Alarm dla gospodarki trwa: wybór artykułów i ekspertyz z lat 1976—1982, 1982
• Nawigatorzy gospodarki i inne polemiki, 1986
• Pułapka energetyczna gospodarki polskiej, 1988
• Bogactwo i nędza narodów, Dom Wydawniczy Elipsa, Warszawa 1996

• 1967, 1974 — Премія Міжнародного клубу публіцистів (від Спілки польських журналістів)
• 1974 — Премія від голови Робітничої видавничої артілі «Prasa-Książka-Ruch»
• 1974 — Перша премія Клубу економічних публіцистів (від Спілки польських журналістів)
• Офіцерський хрест Ордена Відродження Польщі
• Золотий Хрест Заслуги
• Медаль 30-річчя ПНР^[1]
• Медаль 40-річчя ПНР^[3]