Стагіра, заснована андрійцями (одне з племен іонійців) в середині VI століття до н. е. і називалася спочатку Ореагорією. Гавань Стагіри називалася Вепрячою гаванню (грец.Κάπρου λιμήν).
Стагіра відома, перш за все, як батьківщина першого давньогрецького філософа-енциклопедиста Аристотеля. Зруйнована 349 до н. е. македонським царем Філіппом ІІ, ним же була відновлена, коли Аристотель став вчителем Александра.
У візантійську добу Стагіра мала назву Сідерокавсія, оскільки тут працювали залізні рудники, які в подальшому перейшли у власність Афонських монастирів. У 15 століття Сідерокавсією заволодів османин Мадем-Ага. 1705 року експлуатація села переходить до Мантемохор'я, які утворюють свій Союз рудників.
Наприкінці 18 — на початку 19 століття на місці давньої Стагіри існувало поселення Ставро, якому у 20 столітті повернули історичну назву.
