Србо Івановський

Србо Івановський
Народився1928[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Штип, Північна Македонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер12 березня 2014(2014-03-12)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Скоп'є, Північна Македонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Північна Македонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоет, прозаїк, драматург, перекладач, дитячий письменник, письменник Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет св. Кирила і Мефодія Редагувати інформацію у Вікіданих

Србо Івано́вський (мак. Србо Ивановски; *1928(1928), Штип, Королівство Югославія — †12 березня 2014, Скоп'є, Македонія) — македонський поет, письменник, драматург і перекладач; писав для дорослих і дітей.

З біографії

Србо Івановський народився у 1928 році в Штипі.

Закінчив філософський факультет Скопського університету (відділення югославської літератури).

В македонську літературу ввійшов відразу після Другої світової війни.

Працював редактором на македонському телебаченні.

Письменник був членом Спілки письменників Македонії починаючи з 1949 року, якийсь час очолював її; також був членом Македонського ПЕН-центру[3].

Помер 12 березня 2014 року в столиці вже незалежної Македонії місті Скоп'є.

Творчість і визнання

Србо Івановський є автором поетичних збірок, оповідань, декількох романів; відомий і як дитячий письменник.

Бібліографія[4]:

  • Лирика (поезія, 1950),
  • Желби и меѓи (поема, 1950),
  • Средби и разделби (поезія, 1953),
  • Бели крикови (поезія, 1956),
  • Маѓепсан патник (поезія, 1966),
  • Пена од планината (поезія, 1972),
  • Прстен на времето (поезія, 1993),
  • Горчлив корен (поезія, 1994),
  • Челуст на времето (поезія, 1996),
  • Близу до животот близу до смртта (поезія, 1998).
  • Жена на прозорецот (оповідання, 1955),
  • Кога тетин Клименте шеташе над градот (оповідання 1982),
  • Желките од рајската градина (оповідання, 2009),
  • Осамени (роман, 1957),
  • Мартин Нуната (роман, 1979),
  • Леонида трча окрвавен (роман, 1980),
  • Додека го чекавме Андреја (роман, 1990),
  • Балада за исчезнатите (роман, 1994),
  • Неподобниот (роман, 1997).

С. Івановський працював також у галузі художнього перекладу[5].

Українською мовою оповідання Србо Івановського «Сорочка» переклав Андрій Лисенко (увійшло до збірки «Македонська новела», яка вийшла 1972 року в серії «Зарубіжна новела» і за яку перекладач отримав міжнародну премію «Золоте перо»).

Србо Івановський за свою літературну творчість має низку місцевих нагород і визнань, зокрема премії „Кочо Рацин“, „Стале Попов“, 13 Ноември"; за поему „Елена“ в 2006 році здобув нагороду „Григор Прличев“[6]; за поетичний доробок в 2008 році удостоєний нагороди „Книжевно жезло“ Спілки письменників Македонії[7], сербське видання його книги „Маѓепсан патник“ в 1976 році дістало нагороду „Бранко Миљковиќ“.

Примітки

  1. ↑ Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Македонски писатели/Macedonian writers, Друштво на писатели на Македонија, 2004, стр.96 - 97.
  4. ↑ Милка Котевска и Лидија Мирчевска, Повоените македонски писатели низ страниците на периодиката во НУУБ „Св. Климент Охридски“ - Битола, НУУБ „Св. Климент Охридски“ - Битола, Битола, 2010, стр. 66. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 28 квітня 2020.
  5. ↑ Коротко про авторів // Македонська новела. Київ: Дніпро, 1972, с. 356.
  6. ↑ „Елена од Србо Ивановски - најдобра поема“, Време, бр. 621, 3 февруари 2006. (мак.)
  7. ↑ „Книжевните жезла врачени на поетите Србо Ивановски и Љубов Голота“, Утрински весник, бр. 2723, 28 јуни 2008. (мак.)

Джерела

  • Коротко про авторів // Македонська новела. Київ: Дніпро, 1972, с. 356.
  • Македонски писатели/Macedonian writers, Друштво на писатели на Македонија, 2004, стр. 96 - 97. (мак.)