В даній статті наведено список відомих випадків, коли астероїд або метеороїд проходив близько від Землі. Деякі з них розглядаються як потенційно небезпечні об'єкти, якщо вони оцінюються як достатньо великі, щоб спричинити регіональні руйнування.

Технологія виявлення навколоземних об'єктів значно покращилася приблизно в 1998 році, тому об'єкти, які були виявлені станом на 2004 рік, могли бути пропущені лише десятиліттям раніше через відсутність спеціальних астрономічних досліджень навколо Землі. У міру вдосконалення спостережень регулярно відкриваються все менші і менші астероїди. Невеликі приземні астероїди 2008 TC₃, 2014 AA, 2018 LA і 2019 MO — це єдині чотири астероїди, виявлені до зіткнення з Землею (див. Прогноз впливу астероїдів). Вчені підрахували, що щорічно кілька десятків астероїдів завбільшки 6—12 м (20—39 фут) наближаються до Землі на відстань ближчу, ніж Місяць, але насправді виявляють лише частину їх^[1][2].

Середня відстань до Місяця становить близько 384400 км, що приблизно в 30 разів більше діаметра Землі^[3]. Нижче наведено списки близьких підходів менше однієї МВ. Див. також Навколоземні астероїди, опубліковані Міжнародним астрономічним союзом та NEO Earth Close Approaches [Архівовано 12 квітня 2014 у Wayback Machine.].

Зі списку в першому розділі це найвідоміші астероїди, які наближаються до Землі ближче ніж на одну відстань до Місяця. У список може входити більше одного астероїда на рік, якщо його геоцентрична відстань знаходиться в межах десятої частини місячної відстані. Для порівняння, оскільки супутник на геостаціонарній орбіті має висоту близько 36 000 км, то його геоцентрична відстань становить 0,11 МВ (приблизно втричі більше діаметру Землі).

З таблиці видно, що 2016 та 2017 роки мали в цілому 13 таких близьких підходів, про які стало відомо. З них вісім не були виявлені до того, як вони відбулися, і лише один був виявлений більше ніж за 24 години до максимального наближення. 2018 рік пройшов дещо краще: шість із восьми відомих близьких підходів були виявлені заздалегідь, хоча в більшості випадків це виявлялось менше ніж за 24 години до максимального наближення.

Цей список не включає жодного із сотень об’єктів, які зіткнулися із Землею, які не були відкриті заздалегідь, але були записані датчиками, призначеними для виявлення детонації ядерних пристроїв. З виявлених таким чином об'єктів 78 мали енергію удару, більшу, ніж енергія 1-кілотонного пристрою (що еквівалентно 1000 т тротилу), у тому числі 11 мали енергію удару, більшу, ніж енергія 10-кілотонного пристрою, тобто співставна з енергією вибуху атомних бомб, що використовувались у Другій світовій війні^[4].

     Об'єкти, що не були виявлені аж до максимального наближення

     Об'єкти, що були виявлені менше ніж за 24 години до максимального наближення

     Об'єкти, що були виявлені за 1—7 днів до максимального наближення

     Об'єкти, що були виявлені більше ніж за 7 днів до максимального наближення

     Об'єкти, що були виявлені більше ніж за рік до максимального наближення, напр. об'єкти, орбіта яких була відома раніше

Помітний випадок — наближення відносно великого астероїда Дуенде, яке прогнозували майже за рік наперед, відбулось всього лише через кілька годин після Челябінського метеора (яке не було прогнозованим і спричинило травми тисяч людей.

Зі списків у першому розділі це найбільші відомі астероїди, які наближаються до Землі в межах однієї МВ (якщо розмір астероїда перевищує 100 м, може бути вказано більше одного випадку на рік). Для порівняння, Тунгуська подія 1908 р. була спричинена об’єктом приблизно 60—90 м завбільшки, а метеор у Челябінську 2013 року, який травмував тисячі людей та пошкодив багато будівель, за деякими оцінками був лише 20 м завбільшки.

У таблиці показано близько 14 подій у 12 десятиліттях 1900—2020 рр., пов’язаних із космічним тілом із верхніми оцінками розміру 100 м або більше, що наближалось до Землі в межах однієї МВ, при цьому одне з них (об’єкт Тунгуски) зіштовхнулося з нашою планетою.

В 2011 році одразу два астероїди розміром 100 м (330 фут) або більше, наближались на відстань до однієї МВ.

Об'єкти з відстанню підходу понад 100100 км (62 миля) перелічені тут, хоча чіткої межі атмосфери і космосу немає. Списки не претендують на повноту.

Астероїди до 50 метрів завбільшки^[9].

QG 2020 — закрийте проліт астероїда, щоб не влучити в Землю, на 2,900 км (1800 миль), найближчий підхід 16 серпня 2020 р. ^{[10] [11]}

Астероїди, розмір яких перевищує 50 м^[9][17].

* Підхід астероїда не спостерігався, прохідність було вирахувано інтегруванням рівнянь руху.

** Лише номінальна ( найкраща ) орбіта показує такий прохід. Область невизначеності все ще дещо велика через коротку дугу спостереження.

Неповний список астероїдів, розмір яких перевищує приблизно 50 м (160 фут) і передбачається прохід близько до Землі (див. також передбачення удару астероїда та Sentry (система моніторингу) ): ^{[17] [20]}

Список передбачуваних підходів NEO на більшій відстані ведеться як база даних Програмою об'єктів NASA Near Earth.

** Лише номінальна ( найкраща ) орбіта показує такий прохід. Область невизначеності все ще дещо велика через коротку дугу спостереження.

Об'єкти, які потрапляють у земну атмосферу, і після цього виходять з неї (так звані «дотичні метеороїди»), є окремим явищем, оскільки поступове потрапляння в нижні шари атмосфери може бути зіткненням, а не близьким проходом.

[[Файл:Asteroids-KnownNearEarthObjects-Animation-UpTo20180101.gif|ліворуч|міні|600x600пкс|

]]

1. ↑ Responding to Potential Asteroid Redirect Mission Targets. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 21 лютого 2014.
2. ↑ Chang, Kenneth (14 червня 2018). Asteroids and Adversaries: Challenging What NASA Knows About Space Rocks - Relevant Comments. The New York Times. Архів оригіналу за 22 червня 2018. Процитовано 21 липня 2018.
3. ↑ ^{а б в г} NASA Staff (10 травня 2011). Solar System Exploration: Planets: Earth's Moon: Facts & Figures. NASA. Архів оригіналу за 10 лютого 2014. Процитовано 6 листопада 2011. [Архівовано 2014-02-10 у Wayback Machine.]
4. ↑ Fireballs. Архів оригіналу за 14 березня 2017. Процитовано 23 липня 2018.
5. ↑ Small asteroid detected 4 days after passing as close as satellites. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 21 квітня 2016.
6. ↑ Farnocchia, Davide; Chesley, Steven R.; Brown, Peter G.; Chodas, Paul W. (1 серпня 2016). The trajectory and atmospheric impact of asteroid 2014 AA. Icarus. 274: 327—333. Bibcode:2016Icar..274..327F. doi:10.1016/j.icarus.2016.02.056.
7. ↑ de la Fuente Marcos, C.; de la Fuente Marcos, R.; Mialle, P. (13 жовтня 2016). Homing in for New Year: impact parameters and pre-impact orbital evolution of meteoroid 2014 AA. Astrophysics and Space Science. 361 (11): 358 (33 pp.). arXiv:1610.01055. Bibcode:2016Ap&SS.361..358D. doi:10.1007/s10509-016-2945-3.
8. ↑ Yeomans, Don; Chodas, Paul (4 лютого 2011). Very Small Asteroid Makes Close Earth Approach on February 4, 2011. Near-Earth Object Program Office. NASA/JPL. Архів оригіналу за 2 вересня 2011. Процитовано 22 лютого 2013. [Архівовано 2011-09-02 у Wayback Machine.]
9. ↑ ^{а б} Closest Approaches to the Earth by Minor Planets. International Astronomical Union/Minor Planet Center. Архів оригіналу за 14 лютого 2013. Процитовано 12 лютого 2013.
10. ↑ MPEC 2020-Q51 : 2020 QG [Архівовано 24 серпня 2020 у Wayback Machine.], Minor Planet Center, https://www.minorplanetcenter.net/mpec/K20/K20Q51.html [Архівовано 24 серпня 2020 у Wayback Machine.], 17 August 2020, accessed 17 August 2020.
11. ↑ Newly-discovered asteroid ZTF0DxQ passed less than 1/4 Earth diameter yesterday, making it the closest-known flyby that didn't hit our planet. [Архівовано 9 січня 2021 у Wayback Machine.], Tony Dunn, 17 August 2020.
12. ↑ Benner, Lance A. M. 2011 MD Goldstone Radar Observations Planning. Asteroid Radar Research. JPL/California Institute of Technology. Архів оригіналу за 19 лютого 2013. Процитовано 22 лютого 2013.
13. ↑ Benner, Lance A. M. 2012 DA14 Goldstone Radar Observations Planning. Asteroid Radar Research. JPL/California Institute of Technology. Архів оригіналу за 15 лютого 2013. Процитовано 20 лютого 2013.
14. ↑ NEOs Removed from Impact Risk Tables. Near-Earth Object Program Office. NASA/JPL. Архів оригіналу за 26 квітня 2011. Процитовано 17 лютого 2013. [Архівовано 2002-06-02 у Wayback Machine.]
15. ↑ Plait, Phil (25 травня 2012). Small asteroid to buzz Earth on May 28. Discover. Архів оригіналу за 21 січня 2013. Процитовано 16 лютого 2013. [Архівовано 2013-01-21 у Wayback Machine.]
16. ↑ Williams, David R. Near Earth Object Fact Sheet. Lunar & Planetary Science. NASA Goddard Space Flight Center. Архів оригіналу за 26 вересня 2015. Процитовано 17 лютого 2013. [Архівовано 2015-09-26 у Wayback Machine.]
17. ↑ ^{а б} NEO Earth Close-Approaches (Between 1900 A.D. and 2200 A.D., NEOs with H <=22, nominal distance within 5 LD). Near-Earth Object Program Office. NASA/JPL. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 17 травня 2015. [Архівовано 2020-03-01 у Wayback Machine.]
18. ↑ Benner, Lance A. M. (214869) 2007 PA8 Goldstone Radar Observations Planning. Asteroid Radar Research. JPL/California Institute of Technology. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 14 лютого 2013.
19. ↑ Atkinson, Nancy (11 грудня 2012). Two Asteroids Will Buzz Past Earth on December 11. Universe Today. Архів оригіналу за 26 березня 2013. Процитовано 12 лютого 2013.
20. ↑ PHA Close Approaches To The Earth. International Astronomical Union/Minor Planet Center. Архів оригіналу за 4 листопада 2011. Процитовано 14 листопада 2011.
21. ↑ Ceplecha, Z. (March 1994). Earth-grazing daylight fireball of August 10, 1972. Astronomy and Astrophysics. 283 (1): 287—288. Bibcode:1994A&A...283..287C. ISSN 0004-6361.
22. ↑ {{cite conference}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
23. ↑ Borovička, J.; Ceplecha, Z. (April 1992). Earth-grazing fireball of October 13, 1990. Astronomy and Astrophysics. 257 (1): 323—328. Bibcode:1992A&A...257..323B. ISSN 0004-6361.
24. ↑ Spurný, P.; Borovička, J.; Ceplecha, Z.; Shrbený, L. (2008), Precise Multi-Instrument Data on 45 Fireballs Recorded over Central Europe in the Period 2006-2008 (PDF), Asteroids, Comets, Meteors 2008 held July 14–18, 2008 in Baltimore, Maryland, 1405: 8217, Bibcode:2008LPICo1405.8217S, архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016, процитовано 14 березня 2015