Сова-голконіг мінданайська

Сова-голконіг мінданайська
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Совоподібні (Strigiformes)
Родина: Совові (Strigidae)
Рід: Сова-голконіг (Ninox)
Вид: Сова-голконіг мінданайська
Біноміальна назва
Ninox spilocephala
Tweeddale, 1879
Синоніми
Ninox philippensis spilocephala
Ninox spilocephalus
Посилання
Вікісховище: Ninox spilocephala
Віківиди: Ninox spilocephala
EOL: 4430628
ITIS: 1063264
МСОП: 22728252
NCBI: 1454670

Сова́-голконі́г мінданайська[2] (Ninox spilocephala) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae)[3]. Ендемік Філіппін. Раніше вважався підвидом філіпінської сови-голконога, однак був визнаний окремим видом[4].

Опис

Довжина птаха становить 15—18 см. Голова і верхня частина тіла темно-коричневі, на крилах білі плямки. Груди рудувато-коричневі, живіт білий, сильно поцяткований рудувато-коричневими вертикальними смужками. Очі жовтуваті. Виду не притаманний статевий диморфізм. Загалом мінданайські сови-голконоги є схожими на брунатних сов-голконогів, однак є значно меншими, і груди у них не білі.

Голос — трискладове угукання «boo-woo! boo!», схоже на воркування голубів.

Поширення і екологія

Мінданайські сови-голконоги мешкають на островах Басілан, Мінданао, Сіаргао[en] і Дінагат на півдні Філіппінського архіпелагу. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться комахами, іншими безхребетними й невеликими хребетними. Гніздяться в дуплах дерев.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Мінданайським совам-голконогам загрожує знищення природного середовища.

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Ninox spilocephala: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 29 листопада 2022
  2. ↑ Ninox spilocephala у базі Avibase.
  3. ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 листопада 2022.
  4. ↑ P.C. Rasmussen, D.N.S. Allen, N.J. Collar, B. DeMeulemeester, R.O. Hutchinson, P.G.C. Jakosalem, R.S. Kennedy, F.R. Lambert, L.M. Paguntalan. Vocal divergence and new species in the Philippine Hawk Owl Ninox philippensis complex. „Forktail”. 28, ss. 1–20, 2012. 

Джерела

  • Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2
  • Kennedy, R.S., Gonzales P.C., Dickinson E.C., Miranda, Jr, H.C., Fisher T.H. (2000) A Guide to the Birds of the Philippines, Oxford University Press, Oxford.
Птах Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.