Снепород

Снепород
Зображення
Країна Київська Русь
Розташовується на водоймі Сула
Мапа
CMNS: Снепород у Вікісховищі

49°55′01″ пн. ш. 32°58′39″ сх. д. / 49.916944444444° пн. ш. 32.9775° сх. д. / 49.916944444444; 32.9775

Снепород або Снопород — давньоруське місто на річці Сулі, згадане в «Списку руських міст далеких і ближніх».

Городище

Городище Снопорода розташоване на високому мисі в 3 км на північ від села Мацківці в Лубенському районі Полтавської області біля впадання в Сулу річки Сліпород. Округло-яйцеподібне городище між правим берегом Сніпорода та великою балкою має розміри 108×85 м (0,8 га), обнесене валом заввишки 3 м та зберігає сліди трьох в'їздів. До городища, що залишилося від дитинця, прилягає селище (колишній окольний град) площею 3 га. Культурний шар містить відкладення XI—XIII століть. Розкопки, проведені тут, вказують у тому числі на наявність серед мешканців фортеці недавніх кочівників, що перейшли до осілого способу життя[1].

Історія

За даними археології, зведення Снопороду датується третьою чвертю XI століття[2]. Снопород входив до складу Переяславського князівства і був частиною Посульської оборонної лінії проти набігів степових кочівників. Сусідив із фортецями Лукомль і Лубен. Язичницький комплекс був знищений тільки в кінці XII століття, а на рубежі XII—XIII столітті на його місці була побудована зроблена з колод церква[3]. Загибель Снопорода, мабуть, пов'язана з монгольською навалою на Русь.

Примітки

  1. ↑ Генезис и взаимодействие социальных, культурных и языковых общностей[недоступне посилання з Ноябрь 2018]
  2. ↑ Моргунов Ю. Ю. Въездные сооружения летописного г. Снепорода // Краткие сообщения института археологии. 2012. Вып. 226.
  3. ↑ Моргунов Ю. Ю. Начало христианизации Переяславской земли [Архівовано 2023-04-27 у Wayback Machine.] // Наукові записки з української історії. — Вип. 39. — 2016. — C. 29.

Література