PROFILPELAJAR.COM

Смітсоніт
Смітсоніт
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[d]
Абревіатура	Smt
Хімічна формула	ZnCO₃
Nickel-Strunz 10	5.AB.05
Ідентифікація
Сингонія	тригональна сингонія
Твердість	5
Колір риси	білий
Інші характеристики
Названо на честь	Джеймс Смітсон
	Смітсоніт у Вікісховищі

Смітсоніт — розповсюджений мінерал класу карбонатів. Карбонат цинку острівної будови. Разом з геміморфітом і віллемітом — один з головних компонентів окиснених цинкових руд; блакитні різновиди мінералу використовувалися в ювелірній справі.

Синоніми: цинковий шпат, бонаміт, карбонат-галмей.

Історія та етимологія

Мінерал смітсоніт був названий у 1832 році французьким мінералогом Франсуа Сюльпісом Боданом (1787—1850) на честь англійського хіміка та мінералога Джеймса Смітсона (1765—1829), який вперше ідентифікував мінерал у 1802 році відрізнивши його від геміморфіту.

Загальний опис

Хімічна формула: Zn[CO₃]. Zn у великих кількостях заміщається на Fe. Містить (%): ZnO — 64,90; CO₂ — 35,10. Домішки: Сu, Mg, Mn²⁺, Fe²⁺, Co, Cd та ін. Ізоструктурний з кальцитом. Сингонія тригональна. Дитригонально-скаленоедричний вид. Кристали рідкісні, дрібні, ромбоедричні, скаленоедричні. Частіше спостерігаються шкаралуписті, нирковидні виділення, зонально-концентричні кірки, землисті маси. Натічні форми — «бурульки», «смугасті скоринки».

Густина 4,2-4,5. Твердість 4-5. Спайність по ромбоедру (1011) недосконала. Колір звичайно коричневий, але може бути зеленим, блакитним, сірим, жовтим або безбарвним. Домішки надають різне забарвлення: світло-коричневого (Fe), жовтого (Cd), рожевого і пурпурного (Co), зеленого або блакитного (Cu). Напівпрозорий до прозорого. Блиск скляний з перламутровим відливом. Блиск скляний до алмазного. Злом нерівний до раковистого. Риса біла. Прозорий. Крихкий. Метаміктний. Присутнє двозаломлення мінералів. Кристалічна структура аналогічна структурі кальциту (вапняного шпату).

Зустрічається в зонах гіпергенезу, часто в гідротермальних жилах, в рудних родовищах цинкових мінералів, зазвичай разом зі сфалеритом, геміморфітом, галенітом і кальцитом.

Розрізняють:

• смітсоніт залізистий (різновид смітсоніту, що містить 22,5-33,0 % FeO),

• смітсоніт кадміїстий (різновид смітсо-ніту з Лавріума, Греція, що містить до 2,7 % CdO),

• смітсоніт кальціїстий (різновид смітсоніту, що містить до 10 % СаО),

• смітсоніт кобальтистий (різновид смітсоніту, що містить до 10 % СоО),

• смітсоніт магніїстий (різновид смітсоніту, з Каліфорнії, США, що містить до 7,2 % MgO),

• смітсоніт манґанистий (різновид С., що містить до 10 % MnO),

• смітсоніт мідний (різновид смітсоніту з Алтаю, містить 6 % CuO),

• смітсоніт свинцевистий (різновид смітсоніту, містить до 1 % PbO).

Поширення

Смітсоніт — типовий мінерал зони окиснення цинковмісних сульфідних родовищ, в яких утворюється в процесі метасоматозу за рахунок вміщуючих вапняків і жильного кальциту. Асоціює зі сфалеритом. Руда цинку. Родовища і знахідки: Баден (ФРН), о. Тасос і Лавріон (Греція), Каринтія (Австрія), о. Сардинія, (Італія), Мендіп-Гіллс та Матлок (Велика Британія), шт. Колорадо, Нью-Мексико, Каліфорнія, Арканзас (США), Цумеб (Намібія), Новий Південний Уельс (Австралія), Олькуш (Польща), Примор'я (Росія), Ачісайське родовище Казахстану. На території України є на Донбасі й Передкарпатті.

Застосування

Разом з геміморфітом і віллемітом смітсоніт — один з головних компонентів окиснених руд Zn. Блакитні різновиди мінералу, що зустрічаються в Нью-Мехіко (США), використовувалися в ювелірній справі.

Див. також

Примітки

↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
d:Track:Q20645057 d:Track:Q16917772 d:Track:Q1356348
↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
d:Track:Q912887 d:Track:Q3314880 d:Track:Q59767631 d:Track:Q110360213
↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
d:Track:Q15221937 d:Track:Q6395268 d:Track:Q2463831
↑ Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
d:Track:Q1936599 d:Track:Q15222041

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Смітсоніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
Смітсоніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.