PROFILPELAJAR.COM

Слободян Анатолій Васильович
Слободян Анатолій Васильович
Начальник Південно-Західної залізниці
	24 травня 2000 — 25 жовтня 2002
Попередник	Володимир Олійник
Наступник	Олексій Кривопішин
Генеральний директор Укрзалізниці
	7 квітня 1997 — квітень 2000
Попередник	Леонід Железняк
Наступник	Георгій Кірпа
Народився	29 жовтня 1953; смт Вапнярка, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Помер	24 березня 2023 (69 років); Київ
Громадянство	СРСР → Україна
Національність	українець
Освіта	Одеський коледж транспортних технологій
Alma mater	Дніпровський національний університет залізничного транспорту
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
	Заслужений працівник транспорту України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Слободян.

Анато́лій Васи́льович Слободя́н (29 жовтня 1953, смт Вапнярка, Вінницька область, Українська РСР, СРСР — 24 березня 2023) — радянський та український залізничник, генеральний директор «Укрзалізниці» (1997–2000), начальник Південно-Західної залізниці (2000–2002). Кандидат технічних наук. Кавалер ордена «За мужність» II та III ступеня, Заслужений працівник транспорту України.

Життєпис

Народився у смт Вапнярка, що на Вінниччині.

У 1972 році закінчив Одеський технікум залізничного транспорту та розпочав трудову діяльність на залізничній станції Одеса-Сортувальна на посаді регулювальника швидкості поїздів. У 1973–1974 роках служив у Радянській армії, після звільнення у запас повернувся на Одесу-Сортувальну, де пройшов шлях від оператора сортувальної гірки до начальника станції.

У 1982 році отримав диплом Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту. Протягом 1985–1993 років працював у Одеському відділку Одеської залізниці на посадах диспетчера, начальника відділу руху, першого заступника начальника відділку та начальника Одеського відділку залізниці.

З 1993 по 1997 рік працював у Державній адміністрації залізничного транспорту України на посаді першого віце-президента. У 1997 році був призначений генеральним директором «Укрзалізниці». З травня 2000 по жовтень 2002 року обіймав посаду начальника Південно-Західної залізниці.

Протягом 2003–2006 років — старший викладач Київського інституту інвестиційного менеджменту. У 2005 році захистив кандидатську дисертацію за темою «Транспортні системи» в Одеському національному морському університеті. У 2006 році був призначений проректором з організації підвищення кваліфікації керівних кадрів Київського університету економіки та технології транспорту.

У 2007 році повернувся на залізницю, обійнявши посаду заступника генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України. Наприкінці 2010 року був звільнений згідно з розпорядженням Кабінету міністрів України^[1], після чого обійняв посаду директора державного підприємства «Український державний центр транспортного сервісу „Ліски“».

На парламентських виборах 2014 року входив до партійного списку партії «Відродження» під другим номером, однак місця у Верховній раді не отримав.

Нагороди

Орден «За заслуги» II ст. (4 листопада 2011) — за вагомий особистий внесок у розвиток залізничного транспорту, багаторічну сумлінну працю та високу професійну майстерність^[2]
Орден «За заслуги» III ст. (29 липня 1999) — за вагомий особистий внесок у розвиток залізничного транспорту, багаторічну сумлінну працю^[3]
Заслужений працівник транспорту України (30 жовтня 2008) — за вагомий особистий внесок у розвиток транспортної системи України, підвищення ефективності використання залізничного транспорту, високу професійну майстерність та з нагоди Дня залізничника^[4]
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Знак «Почесному залізничнику»