Скрут кривої
Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статті
Скрут .
У диференціальній геометрії , скрут кривої (англ. torsion of a curve ) — це кількісна міра відхилення кривої від стичної площини . Таким чином, скрут вказує наскільки крива відрізняється від форми плоскої кривої .
Для плоскої кривої скрут дорівнює нулю. Коли скрут кривої є мірою відхилення від площини, то кривина кривої є мірою відхилення від прямої.
Визначення
Нехай
P
{\displaystyle P}
— довільна точка регулярної кривої
γ γ -->
{\displaystyle \gamma }
,
Q
{\displaystyle Q}
— точка кривої , що близька до
P
{\displaystyle P}
. Позначимо через
Δ Δ -->
α α -->
{\displaystyle \Delta \alpha }
кут між стичними площинами кривої в точках
P
{\displaystyle P}
та
Q
{\displaystyle Q}
, а через
Δ Δ -->
s
{\displaystyle \Delta s}
— довжину дуги
P
Q
{\displaystyle PQ}
кривої . Тоді
lim
Q
→ → -->
P
Δ Δ -->
α α -->
Δ Δ -->
s
{\displaystyle \lim _{Q\to P}{\frac {\Delta \alpha }{\Delta s}}}
, якщо він існує, називається абсолютним скрутом кривої
γ γ -->
{\displaystyle \gamma }
в точці
P
{\displaystyle P}
і позначається через
|
k
2
|
{\displaystyle |k_{2}|}
.
Геометричний зміст абсолютного скруту й знака скруту
Абсолютний скрут кривої в точці
P
{\displaystyle P}
дорівнює кутовій швидкості обертання бінормалі кривої навколо точки
Q
{\displaystyle Q}
, тобто
|
k
2
|
=
lim
Δ Δ -->
s
→ → -->
0
Δ Δ -->
α α -->
Δ Δ -->
s
,
{\displaystyle |k_{2}|=\lim _{\Delta s\to 0}{\frac {\Delta \alpha }{\Delta s}},}
де
Δ Δ -->
α α -->
{\displaystyle \Delta \alpha }
— кут повороту бінормалі, що відповідає приросту довжини дуги
Δ Δ -->
s
{\displaystyle \Delta s}
. Скрут буде додатнім (від'ємним), якщо при спостереженні з кінця вектора швидкості вектор бінормалі при русі точки по кривій обертається проти (по) годинникової стрілки.
Доведення. Розглянемо властивості вектора
β β -->
¯ ¯ -->
{\displaystyle {\bar {\beta }}}
:
β β -->
¯ ¯ -->
′
⊥ ⊥ -->
β β -->
¯ ¯ -->
{\displaystyle {\bar {\beta }}'\bot {\bar {\beta }}}
, бо
β β -->
¯ ¯ -->
{\displaystyle {\bar {\beta }}}
— одиничний вектор , отже
β β -->
¯ ¯ -->
2
=
c
o
n
s
t
{\displaystyle {\bar {\beta }}^{2}=const}
,
2
β β -->
¯ ¯ -->
β β -->
¯ ¯ -->
′
=
0
{\displaystyle 2{\bar {\beta }}{\bar {\beta }}'=0}
;
β β -->
¯ ¯ -->
′
⊥ ⊥ -->
τ τ -->
¯ ¯ -->
{\displaystyle {\bar {\beta }}'\bot {\bar {\tau }}}
(оскільки
β β -->
¯ ¯ -->
=
[
τ τ -->
¯ ¯ -->
,
ν ν -->
¯ ¯ -->
]
{\displaystyle {\bar {\beta }}=[{\bar {\tau }},{\bar {\nu }}]}
, з першої формули Френе :
d
τ τ -->
¯ ¯ -->
d
s
=
k
1
ν ν -->
¯ ¯ -->
{\displaystyle {\frac {d{\bar {\tau }}}{ds}}=k_{1}{\bar {\nu }}}
і
d
β β -->
¯ ¯ -->
d
s
=
[
d
τ τ -->
¯ ¯ -->
d
s
,
ν ν -->
¯ ¯ -->
]
+
[
τ τ -->
¯ ¯ -->
,
d
ν ν -->
¯ ¯ -->
d
s
]
=
[
τ τ -->
¯ ¯ -->
,
ν ν -->
¯ ¯ -->
′
]
{\displaystyle {\frac {d{\bar {\beta }}}{ds}}=[{\frac {d{\bar {\tau }}}{ds}},{\bar {\nu }}]+[{\bar {\tau }},{\frac {d{\bar {\nu }}}{ds}}]=[{\bar {\tau }},{\bar {\nu }}']}
); Тут
τ τ -->
¯ ¯ -->
,
ν ν -->
¯ ¯ -->
{\displaystyle {\bar {\tau }},{\bar {\nu }}}
познадають відповідно одиничні дотичний і нормальний вектори,
k
1
{\displaystyle k_{1}}
— кривину кривої у відповідній точці.
d
β β -->
¯ ¯ -->
d
s
=
− − -->
k
2
ν ν -->
¯ ¯ -->
{\displaystyle {\frac {d{\bar {\beta }}}{ds}}=-k_{2}{\bar {\nu }}}
(третя формула Френе ).
Таким чином,
|
k
2
|
=
|
d
β β -->
¯ ¯ -->
|
|
d
s
|
{\displaystyle |k_{2}|={\frac {|{d{\bar {\beta }}}|}{|ds|}}}
.
Знайдемо тепер
|
d
β β -->
¯ ¯ -->
|
|
d
s
|
{\displaystyle {\frac {|{d{\bar {\beta }}}|}{|ds|}}}
,
β β -->
¯ ¯ -->
′
=
− − -->
k
2
ν ν -->
¯ ¯ -->
{\displaystyle {\bar {\beta }}'=-k_{2}{\bar {\nu }}}
,
β β -->
¯ ¯ -->
′
⋅ ⋅ -->
ν ν -->
¯ ¯ -->
=
− − -->
k
2
ν ν -->
¯ ¯ -->
2
{\displaystyle {\bar {\beta }}'\cdot {\bar {\nu }}=-k_{2}{\bar {\nu }}^{2}}
або
k
2
=
β β -->
¯ ¯ -->
′
⋅ ⋅ -->
ν ν -->
2
{\displaystyle k_{2}={\bar {\beta }}'\cdot {\nu }^{2}}
.
Враховуючи властивість 2 та першу формулу Френе і розглядаючи кривину
k
{\displaystyle k}
як функцію
s
{\displaystyle s}
, маємо:
k
2
=
[
τ τ -->
¯ ¯ -->
,
ν ν -->
¯ ¯ -->
′
]
⋅ ⋅ -->
ν ν -->
¯ ¯ -->
=
− − -->
[
r
¯ ¯ -->
′
,
(
1
k
1
r
¯ ¯ -->
″
)
′
]
⋅ ⋅ -->
1
k
1
r
¯ ¯ -->
″
=
− − -->
1
k
1
3
[
r
¯ ¯ -->
′
,
r
¯ ¯ -->
‴
k
1
− − -->
r
¯ ¯ -->
″
k
1
′
]
r
¯ ¯ -->
″
=
1
k
1
3
(
[
r
¯ ¯ -->
′
,
r
¯ ¯ -->
″
]
k
1
′
r
¯ ¯ -->
″
− − -->
[
r
¯ ¯ -->
′
,
r
¯ ¯ -->
‴
]
r
¯ ¯ -->
″
k
1
)
=
(
r
¯ ¯ -->
′
,
r
¯ ¯ -->
″
,
r
¯ ¯ -->
‴
)
k
1
2
{\displaystyle k_{2}=[{\bar {\tau }},{\bar {\nu }}']\cdot {\bar {\nu }}=-[{\bar {r}}',({\frac {1}{k_{1}}}{\bar {r}}'')']\cdot {\frac {1}{k_{1}}}{\bar {r}}''=-{\frac {1}{k_{1}^{3}}}[{\bar {r}}',{\bar {r}}'''k_{1}-{\bar {r}}''k_{1}']{\bar {r}}''={\frac {1}{k_{1}^{3}}}([{\bar {r}}',{\bar {r}}'']k_{1}'{\bar {r}}''-[{\bar {r}}',{\bar {r}}''']{\bar {r}}''k_{1})={\frac {({\bar {r}}',{\bar {r}}'',{\bar {r}}''')}{k_{1}^{2}}}}
.
Отже,
|
k
2
|
=
|
(
r
¯ ¯ -->
s
′
,
r
¯ ¯ -->
s
″
,
r
¯ ¯ -->
s
‴
)
|
k
1
2
{\displaystyle |k_{2}|={\frac {|({\bar {r}}'_{s},{\bar {r}}''_{s},{\bar {r}}'''_{s})|}{k_{1}^{2}}}}
Скрут кривої в довільній параметризації
Нехай
r
¯ ¯ -->
=
r
¯ ¯ -->
(
t
)
{\displaystyle {\bar {r}}={\bar {r}}(t)}
— регулярна параметризація кривої
γ γ -->
{\displaystyle \gamma }
,
r
¯ ¯ -->
∈ ∈ -->
C
3
{\displaystyle {\bar {r}}\in \mathbb {C} ^{3}}
.
Тоді,
|
k
2
|
=
|
(
r
¯ ¯ -->
t
′
,
r
¯ ¯ -->
t
″
,
r
¯ ¯ -->
t
‴
)
|
[
r
¯ ¯ -->
t
′
,
r
¯ ¯ -->
t
″
]
2
{\displaystyle |k_{2}|={\frac {|({\bar {r}}'_{t},{\bar {r}}''_{t},{\bar {r}}'''_{t})|}{[{\bar {r}}'_{t},{\bar {r}}''_{t}]^{2}}}}
— абсолютний скрут в довільній параметризації.
Для
F
(
x
,
y
,
z
)
=
0
{\displaystyle F(x,y,z)=0}
скрут кривої обчислюється за формулою:
|
k
2
|
=
x
‴
(
y
′
z
″
− − -->
y
″
z
′
)
+
y
‴
(
x
″
z
′
− − -->
x
′
z
″
)
+
z
‴
(
x
′
y
″
− − -->
x
″
y
′
)
(
y
′
z
″
− − -->
y
″
z
′
)
2
+
(
x
″
z
′
− − -->
x
′
z
″
)
2
+
(
x
′
y
″
− − -->
x
″
y
′
)
2
{\displaystyle |k_{2}|={\frac {x'''(y'z''-y''z')+y'''(x''z'-x'z'')+z'''(x'y''-x''y')}{(y'z''-y''z')^{2}+(x''z'-x'z'')^{2}+(x'y''-x''y')^{2}}}}
.
Зауваження
Якщо скрут кривої дорівнює нулю
|
k
2
|
=
0
{\displaystyle |k_{2}|=0}
, то крива плоска .
Приклад
Обчислимо скрут гвинтової лінії :
{
x
(
t
)
=
a
⋅ ⋅ -->
cos
-->
t
,
y
(
t
)
=
a
⋅ ⋅ -->
sin
-->
t
,
z
(
t
)
=
b
⋅ ⋅ -->
t
,
{\displaystyle {\begin{cases}x(t)=a\cdot \cos t,\\y(t)=a\cdot \sin t,\\z(t)=b\cdot t,\end{cases}}}
.
Оскільки
r
¯ ¯ -->
t
′
=
(
− − -->
a
⋅ ⋅ -->
sin
-->
t
,
a
⋅ ⋅ -->
cos
-->
t
,
b
)
;
{\displaystyle {\bar {r}}'_{t}=(-a\cdot \sin t,a\cdot \cos t,b);}
r
¯ ¯ -->
t
″
=
(
− − -->
a
⋅ ⋅ -->
cos
-->
t
,
− − -->
a
⋅ ⋅ -->
sin
-->
t
,
0
)
;
{\displaystyle {\bar {r}}''_{t}=(-a\cdot \cos t,-a\cdot \sin t,0);}
r
¯ ¯ -->
t
‴
=
(
a
⋅ ⋅ -->
sin
-->
t
,
− − -->
a
⋅ ⋅ -->
cos
-->
t
,
0
)
,
{\displaystyle {\bar {r}}'''_{t}=(a\cdot \sin t,-a\cdot \cos t,0),}
то
<
r
¯ ¯ -->
′
,
r
¯ ¯ -->
′
>=
a
2
+
b
2
,
{\displaystyle <{\bar {r}}',{\bar {r}}'>=a^{2}+b^{2},}
<
r
¯ ¯ -->
″
,
r
¯ ¯ -->
″
>=
a
2
,
{\displaystyle <{\bar {r}}'',{\bar {r}}''>=a^{2},}
<
r
¯ ¯ -->
′
,
r
¯ ¯ -->
″
>=
0
;
{\displaystyle <{\bar {r}}',{\bar {r}}''>=0;}
[
r
¯ ¯ -->
′
,
r
¯ ¯ -->
″
]
2
=
r
¯ ¯ -->
′
2
r
¯ ¯ -->
″
2
− − -->
<
r
¯ ¯ -->
′
,
r
¯ ¯ -->
″
>
2
=
(
a
2
+
b
2
)
a
2
;
{\displaystyle [{\bar {r}}',{\bar {r}}'']^{2}={\bar {r}}'^{2}{\bar {r}}''^{2}-<{\bar {r}}',{\bar {r}}''>^{2}=(a^{2}+b^{2})a^{2};}
(
r
¯ ¯ -->
′
,
r
¯ ¯ -->
″
,
r
¯ ¯ -->
‴
)
=
b
a
2
.
{\displaystyle ({\bar {r}}',{\bar {r}}'',{\bar {r}}''')=ba^{2}.}
Тоді
k
2
=
− − -->
b
a
2
+
b
2
.
{\displaystyle k_{2}=-{\frac {b}{a^{2}+b^{2}}}.}
Примітки
Література