Скринька Пандори — міфічна скринька (насправді — глек-піфос) з давньогрецької міфології.

Згідно з давньогрецькою міфологією, Пандора (дружина Епіметея, молодшого брата Прометея) дізналася від свого чоловіка, що в їхній оселі є скринька, якої в жодному разі не можна відчиняти. Якщо порушити заборону, то на увесь світ і всіх його мешканців чекають незліченні біди. Улігши цікавості, вона все ж таки зняла накривку скриньки — і на людей як стій упали всілякі лиха. І коли Пандора її зачинила, то на її дні, з волі Зевса, залишилася лише надія.

Вираз «скринька Пандори» — один із прикладів помилкового перекладу, який зберігся. Грецький глек-піфос (грец. pithos) був помилково перекладений Еразмом Ротердамським як «скринька» (лат. pyxis)^[1] і в такій формі усталився у більшості мов світу.

Міф про Скриню Пандори походить із давньогрецької поеми «Теогонія» Гесіода, але найповніша версія цієї історії викладена у його іншій поемі — «Роботи і дні». У поемі Гесіод описує створення жінки Пандори як покарання для людства за вчинок титана Прометея, який викрав вогонь у богів і передав його людям. Зевс, бажаючи покарати людство, наказав Гефесту створити прекрасну жінку, яка отримала від інших богів різні дари: краса, мудрість, хитрість, уміння зачаровувати. Її назвали Пандора, що означає «та, що має всі дари» або «усе дарована».

Скриня, яку Пандорі подарували боги, спочатку була описана як «пітос» (грец. πίθος) — велика глиняна посудина, що використовувалася для зберігання вина або оливкової олії^[2]. Пізніше цей образ перетворився на «скриню», ймовірно, через помилки перекладу. Зміст скрині був таємничим, і за легендою, всередині зберігалися всі людські біди, хвороби та нещастя. Незважаючи на заборону відкривати скриню, Пандора, керована цікавістю, відкрила її, і біди поширилися по всьому світу. Після цього вона швидко закрила скриню, залишивши всередині лише одну річ — надію^[3].

Міф про Скриню Пандори має кілька можливих інтерпретацій:

• Покарання за знання: Деякі тлумачення міфу наголошують на тому, що знання чи цікавість, які штовхнули Пандору до відкриття скрині, можуть призводити до нещасть.
• Надія як останній порятунок: Незважаючи на те, що всі біди вийшли з посудини, залишена всередині надія дає можливість людям витримати труднощі й бідність, надаючи сенс існуванню навіть у найгірших обставинах.
• Жінка як носій біди: У патріархальній системі давньогрецької міфології цей міф також часто розглядають як алегорію про роль жінок як носіїв біди для чоловіків, що відповідає загальному уявленню про жінок у тогочасному суспільстві.

Міф про Скриню Пандори став важливим джерелом натхнення для багатьох мистецьких і літературних творів. В образотворчому мистецтві цей міф часто зображувався як символ людської цікавості та незворотних наслідків.

У новітній культурі «Скриня Пандори» стала метафорою для будь-якої дії, яка відкриває шлях до неконтрольованих або небажаних наслідків. Її згадують у багатьох книгах, фільмах, музиці та наукових працях. У наш час став поширеним вислів «відчинити скриньку Пандори», який буквально означає: скоїти дію з непоправними наслідками, якої не можна скасувати^[4].

Міф про Пандору продовжує залишатися популярним мотивом у сучасній культурі:

• У фільмах і книгах часто використовується образ «скрині», яка приховує небезпечні чи таємні знання.
• У філософських дискусіях міф є прикладом важливості самоконтролю та відповідальності за власні вчинки.

• Пандора
• Епіметей
• Урасіма Таро

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пандора

• Athanassakis, Apostolos, Hesiod: Theogony, Works and Days and The Shield of Heracles [Архівовано 12 грудня 2016 у Wayback Machine.]. Translation, introduction and commentary, Johns Hopkins University Press, Baltimore and London, 1983. Cf. P.90(англ.)
• Гесіод; Роботи і дні, in The Homeric Hymns and Homerica with an English Translation by Hugh G. Evelyn-White, Cambridge, MA.,Harvard University Press; London, William Heinemann Ltd. 1914. Online version [Архівовано 8 листопада 2013 у Wayback Machine.] at the Perseus Digital Library.(англ.)
• Lamberton, Robert, Hesiod [Архівовано 12 грудня 2016 у Wayback Machine.], New Haven: Yale University Press, 1988. ISBN 0-300-04068-7. Cf. Chapter II, «The Theogony», and Chapter III, «The Works and Days», especially pp. 96-103 for a side-by-side comparison and analysis of the Pandora story.(англ.)
• Meagher, Robert E.; The Meaning of Helen: in Search of an Ancient Icon, Bolchazy-Carducci Publishers, 1995. ISBN 978-0-86516-510-6.(англ.)
• Neils, Jenifer, «The Girl in the Pithos: Hesiod's Elpis», in Periklean Athens and its Legacy. Problems and Perspective [Архівовано 12 грудня 2016 у Wayback Machine.], eds. J. M. Barringer and J. M. Hurwit (Austin: University of Texas Press), 2005, pp. 37-45.(англ.)
• Rose, Herbert Jennings, A Handbook of Greek Literature; From Homer to the Age of Lucian [Архівовано 12 грудня 2016 у Wayback Machine.], London, Methuen & Co., Ltd., 1934. Cf. especially Chapter III, Hesiod and the Hesiodic Schools, p. 61(англ.)
• Schlegel, Catherine and Henry Weinfield, «Introduction to Hesiod» in Hesiod / Theogony and Works and Days, University of Michigan Press, 2006. ISBN 978-0-472-06932-3.(англ.)
• Verdenius, Willem Jacob, A Commentary on Hesiod Works and Days vv 1-382 [Архівовано 13 грудня 2016 у Wayback Machine.] (Leiden: E.J. Brill, 1985). ISBN 90-04-07465-1. This work has a very in-depth discussion and synthesis of the various theories and speculations about the Pandora story and the jar. Cf. p. 62 & 63 and onwards.(англ.)
• Griffin, J. (1986). "Greek Myth and Hesiod's Pandora". The Classical Quarterly, 36(2), 189-203.
• Morford, M., & Lenardon, R. (2003). Classical Mythology. Oxford University Press.