PROFILPELAJAR.COM

Скляренко Євген Михайлович
Скляренко Євген Михайлович
Народився	20 січня 1924; с. Байцури Борисівського р-ну Курської (нині Білгородської обл.), Росія
Помер	17 листопада 2008 (84 роки); Київ
Країна	Україна
Діяльність	історик
Галузь	історія
Заклад	Інститут історії України НАН України,; Відділ регіональних проблем історії України
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Нагороди	Заслужений працівник культури України Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Почесний краєзнавець України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Скляренко.

Скляренко Євген Михайлович (нар. 20 січня 1924(19240120), с. Байцури, Борисівський район, Курська область, РФРСР — пом. 17 листопада 2008, Київ, Україна) — український історик, краєзнавець, дослідник історії робітничого класу України. Доктор історичних наук, Заслужений працівник культури України (1993), голова Київської обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців (1996–2008), член редколегії проекту З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ.^[1]

Біографія

Під час Другої світової війни служив у Радянській Армії (1942-46), брав участь в боях з німецькими військами на Воронезькому, І Українському фронтах, у визволенні Вороніжчини, Курщини, Сумщини, Чернігівщини, Київщини (1943-44). В листопаді 1943 за виявлену мужність і відвагу під час форсування Дніпра і визволення Києва нагороджений орденом Червоного Прапора. В січні 1944 був тяжко поранений. Демобілізований з армії в листопаді 1946.

1951 закінчив історичний факультет Київського педагогічного інституту. Працював на комсомольській роботі: секретар комітету комсомолу вузу, інструктор, заст. зав. відділу пропаганди та агітації ЦК ЛКСМУ, перший секретар Київського обласного комітету комсомолу (в 1952 році). 1953-57 — аспірант, 1957-60 — м. н. с., с. н. с. відділу історії радянської суспільства, 1960—2006 — с. н. с. відділу історії Великої Жовтневої соціалістичної революції та громадянської війни, зав. відділу, пров. н. с. відділу регіональних проблем історії України Ін-ту історії України НАН України. Канд. дис. «Робітничий клас України в боротьбі проти австро-німецьких окупантів і гетьманщини (квітень — грудень 1918 р.)» (1957, наук. кер. — д. і. н., проф. М. І. Супруненко). Докт. дис. «Робітничий клас України в роки громадянської війни» (1969). Проф. (1978). Підготував 15 кандидатів наук. Поряд з науково-дослідницькою роботою займався викладацькою: читав курси з історії в Київ. держ. пед. ін-ті, Київ. політех. ін-ті, Київ. держ. ін-ті культури; і громадською: був першим головою ревізійної комісії Всеукраїнської спілки краєзнавців (1990—1996), першим головою Київської обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців з 1996 до відходу у засвіти 2008 року, учасником і доповідачем на всіх краєзнавчих конференціях з часу створення ВСК^[2].

Нагороди

Нагороджений орденами Червоного Прапора (1943), Вітчизняної війни І ст. (1985), «За заслуги» ІІІ ст. (1999), Богдана Хмельницького ІІІ ст. (1999). Почесний проф. Кіровоград. держ. пед. ун-ту ім. В. Винниченка. Почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців^[3].

Основні праці

Репресоване краєзнавство (20-30 рр.). — К., 1991 (у співавт.).
История завода «Арсенал». — К., 1986 (у співавт.).
История фабрик и заводов Украинской ССР: Историография проблемы. — К., 1986.
Стахановці. — К., 1984.
Люди и годы завода «Большевик», 1882–1982. — К., 1982 (у співавт.).
Нариси історії профспілкового руху на Україні, 1917–1920. — К., 1974.
Робітничий клас України в роки громадянської війни (1918–1920 рр.): Нариси. — К., 1966.
Боротьба трудящих України проти німецько-австрійських окупантів і гетьманщини в 1918 році. — К., 1960.
Утворення Комуністичної партії України та її керівництво боротьбою трудящих проти австро-німецьких окупантів у 1918 р. — К., 1958.
Робітничий клас України в боротьбі за владу рад. — К., 1957.
Велика Жовтнева соціалістична революція на Україні: Бібліогр. покажч. — X., 1957 (у співавт.).

Посилання

↑ Освіта, наука і культура на Поділлі. Збірник наукових праць. — Наукове видання. — Кам'янець-Подільський : Оіюм, 2008. — Т. 12. — С. 363-365. — (Матеріали восьмого круглого столу «Культура, освіта і просвітницький рух рух на Поділлі. Присвячено 90-річчю Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка») — 300 прим. — ISBN 978-966-2187-03-8.
↑ II з'їзд Всеукраїнської спілки краєзнавців (25 грудня 1996,м. Київ) [Текст]: матеріали та документи / упоряд. О. Г. Бажан, А. А. Ситник ; гол. ред. П. Т. Тронько [та ін.]. — К. : Рідний край, 1997. — 185 с.
↑ Краєзнавці України: сучасні дослідники рідного краю: довідник / Всеукраїнська спілка краєзнавців; ред. кол.: П. Т. Тронько (голов. ред.) та ін.; упоряд. Т. Ф. Григор'єва та ін. — Київ; Кам'янець-Подільський, 2003. — С. 208—209.

Джерела та література

Верменич Я. В. Скляренко Євген Михайлович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 606. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Історія України: Маловідомі імена, події, факти: Зб. ст. — Вип. 25: З непереможною правдою життя: Зб. наук. праць на пошану Євгена Михайловича Скляренка. — К., 2004.
Краєзнавці України (Сучасні дослідники рідного краю): Довідник. — Т. 1. — К., Кам'янець-Подільський, 2003.
Українські історики ХХ ст.: Біобібліогр. довід. / Серія «Українські історики». — Вип. 2: У 2 ч. — Ч. 1. — К., Львів, 2003.
Історія України: Маловідомі імена, події, факти: 3б. ст. — Вип. 4: Життя триває…: На пошану д-ра іст. наук Євгена Михайловича Скляренка. — К., 1999.
Вчені Інституту історії України: Біобібліогр. довід. / Серія «Українські історики». — Вип. 1. — К., 1998..
EoU. — Vol. IV. — 1993.
Данилюк Ю. З. Вшанування доктора історичних наук Є. М. Скляренка з нагоди його 60-річчя // УІЖ. — 1984. — № 4.
РЕІУ. — Т. 4. — К., 1972.
Г. П. Захист докторської дисертації Є. М. Скляренком // УІЖ. — 1969. — № 11.