Сифо́н (через фр. siphon і лат. sipho від грец. σϊφων — «витяжна трубка»)[1] — в геоморфології, гідрографії — коліноподібний вигин у вертикальній площині каналу підземної карстової річки; трубоподібні канали між пустотами печер.
Сифонний ефект — коливання рівня карстових вод і витрат джерел, які пояснюються заповненням і спорожненням сифонних каналів, припливно-відпливною пульсацією.
Найдовший сифон у світі — підводна печера Окс Бель Ха довжиною 182 км[2].
Lokasi Pengunjung: 3.144.12.246