Народився 14 червня1922 року в селі Зачепилівці, зараз – селище міського типу, районний центрХарківської області, в селянській родині. Батько, Мирон Захарович, та мати, Ганна Трохимівна, були звичайними хліборобами, з 1930 р. — працювали у колгоспі «Червоний партизан». 1930 —1941 рр. — здобував освіту у Зачепилівській середній школі, після закінчення якої став членом ВЛКСМ[1]. Українець. Працював приймальником на Харківському танковому заводі.
До лав РСЧА призваний у січні 1942 року. Після проходження відповідної підготовки, отримав призначення командиром відділення запасного стрілецького полку. Солдат Сипало, швидко опанувавши військову справу, одержав звання сержанта[3]. Навесні 1942 року пішов на курси молодших лейтенантів, які успішно закінчив восени.
Особливо відзначився під час бойових дій у Прибалтиці. 14 липня 1944 року гвардії старший лейтенант І. М. Сипало у числі перших форсував річку Німан поблизу селища МеркінаВаренського районуЛитви. Рота гвардійців під його командуванням захопила і утримувала плацдарм до підходу основних сил, відбивши численні контратаки супротивника.
Після закінчення війни, Іван Миронович залишився в армії. З весни 1945 року обіймає посаду заступника командира роти навчального офіцерського полку у підмосковному місті Зарайськ.
Восени 1945 р. І. М. Сипало одружився із Н. Т. Валєтовою, уродженкою Зарайська. 1946 р. у родині народилася донька Валя, а у вересні того ж року Іван Миронович демобілізувався з армії. Родина переїжджає до батьків у Зачепилівку, де Іван Миронович очолює культурно-просвітницький відділ Зачепилівського райвиконкому. Під його керівництвом у 1946-1947 роках здійснювався подальший розвиток районної бібліотеки[4] та створені умови для відкриття дитячого відділу, почали відкриватися сільські бібліотеки та клуби.
1956–1966 рр. — завідувач відділу культурно-просвітницьких закладів управління культури та заступник начальника управління культури виконкому Харківської обласної ради депутатів.
За сприяння Івана Мироновича у 1962 р. було надано перший поверх присадибного будинку кінця XVIII ст. для розміщення експозиції Пархомівського історико-художнього музею.
1966–1973 рр. — Іван Миронович Сипало — директор Харківської обласної бібліотеки для дітей (ХОБД). Перебуваючи на цій посаді, Сипало І. М. значно удосконалив роботу закладу. Було зроблено капітальний ремонт приміщення, добудовано центральне книгосховище, встановлено нову структуру книгозбірні, проведено реорганізацію штату бібліотеки. Для читачів-дітей уперше на Харківщині відкрили вільний доступ до фондів, реорганізовано систему каталогів за віковим принципом, створено довідково-бібліографічний апарат. Відкривалися пункти видачі книг, проводилася культурно-масова робота у Центральному парку культури та відпочинку ім. М.Горького, щомісяця відбувалися засідання кінолекторію у кінотеатрі «Піонер». Систематично проводилися Дні відкритих дверей для батьків, діяв літературний гурток «Любителів української мови». Було організовано обласний обмінно-резервний фонд. Здійснено передумови до переїзду бібліотеки в іншу будівлю.
У 1973 р. Івана Мироновича Сипала, заслуженого працівника культури Української РСР, призначено на посаду директора Книжкової палати УРСР[5] яку очолював майже шість років. За цей час у Книжковій палаті відбулося чимало структурних змін: їй присвоєно ім'я першодрукаряІвана Федорова, зроблено проект нової будівлі із відповідним обладнанням для кондиціонування повітря, підтримання постійної температури й вологості, автоматизованої подачі книжкової продукції.
Останні два десятиліття свого життя Іван Миронович виховував онуку, брав участь у військово-патріотичній роботі з учнями освітніх закладів Харківщини, зустрічався з фронтовими друзями.
Дочка Івана Мироновича — Валентина Іванівна викладає англійську та німецьку мови у Балтійській міжнародній академії (БМА, м. Рига, Латвія). Її чоловік, зять І. М. Сипала, Станіслав Анатолійович Бука. голова Сенату БМА, найбільшого приватного вищого навчального закладу в Балтії. Їхня дочка та онука І. М. Сипала, Інта Станіславівна Бука, — керівник центру освітніх програм Балтійської міжнародної академії (БМА), докторант Вищої школи управління Handlova (Польща), керівник приймальної комісії БМА.
15 липня 2013 року колектив Харківської обласної бібліотеки для дітей направив подання до Харківської обласної ради щодо перейменування її у Комунальний заклад «Харківська обласна бібліотека для дітей ім. І. М. Сипала». Облрада розпочала громадські обговорення[6].
Відповідно до Розпорядження від 01.07.2013 № 68 Про встановлення меморіальних дощок Харківського міського голови[7] у серпні 2013 р. відкрито пам'ятну дошку на честь І. М. Сипала (м. Харків, вул. Бакуліна, 3 б).
Нагороди
За бій, що розпочала Червона Армія 23 червня 1944 року в межах стратегічної операції з визволення Білорусії, що ввійшла в історію під кодовою назвою «Багратіон» Іван Миронович Сипало отримав свою першу нагороду — Орден Червоної Зірки.
1 липня 1944 р. комроти І.Сипало зі своїми підлеглими повністю звільнив від окупантів місто Борисів, за що був нагороджений Орденом Бойового Червоного Прапора.
Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2.(рос.)
Документы Центрального архива Министерства обороны.(рос.)
Операция Багратион. ОЛМА-ПРЕСС. Москва. 2004.(рос.)
Подвигом уславлений. До 90-річчя з дня народження Героя Радянського Союзу І. М. Сипала: Біографічний нарис. — Харків. Ексклюзив. — 2012. — 44 с.[8].
Рекомендована література
Архів ХОБД. — Звіти про роботу Харківської обласної бібліотеки для дітей за 1965—1973 рр.
В ім'я Перемоги // Перемога. — 1977. — № 103.
Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. –К., Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. — 1440 с.
Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / пред. ред. коллегии И.Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 / Любов — Ящук /. — 863 с.(рос.)
Документи Харківського обласного державного архіву: П-2, оп. 176, д. 83. Особиста справа Івана Мироновича Сипала.
Душенчук Н. Науково-дослідна робота дитячих бібліотек України (1960—1975 рр.) / Н.Душенчук. С.Чачко; Нац. б-ка України для дітей. — К., 2004. — 71 с.
История городов и сел Украинской ССР. Харьковская область. — К., 1976. — С. 345.(рос.)
Ляхова Н. Через три дні після випускного // Перемога. — 1999. — 23 червня.
Масленко Л. Іменне поле І. М. Сипала // Перемога. — 1988. — 9 травня.
Навечно в сердце народном. 3-е изд., доп. и испр. — Минск, 1984. — С. 608.(рос.)
О присвоении звания Героя Советского Союза офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии: Указы Президиума Верховного Совета СССР // Ведомости Верховного Совета СССР. — 1945. — № 17 (344). — 5 апреля.(рос.)
Операция «Багратион». Освобождение Белоруссии: сб. документов — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2004. — 528 с.(рос.)
Погребняк Г. Організаційно-методична діяльність бібліотек України для дітей (1946—1976 рр.) / наук. ред. В.Бабич; Нац. б-ка України для дітей. — К., 2005. — 64 с.
Подвиги в ім'я Вітчизни.– Х.: Прапор,1971.– С.402-404.
Подвиги во имя Отчизны: документальные очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Харькова и Харьковскойо бласти. — 2-е изд., перераб. и доп. — Х.: Прапор. — 1985. — С. 562—564: ил.16.(рос.)
Подвиги во имя Отчизны: очерки о Героях Советского Союза — харьковчанах / под ред. О.Стеч. — Х.: Прапор, 1974. — С. 506—508.(рос.)
Сенченко М. Книжкова палата України. Історія і сьогодення / М.Сенченко. — К.: Кн. палата України, 2004. — С. 29: іл.
Сипало І. Так громили ворога гвардійці // Перемога. — 1975.– № 55.
Сквозь огненные вихри: боевой путь 11-й гвард. армии в Великой Отечественной войне,1941-1945 гг./ М.Григоренко [и др.]. — М.: Воениздат, 1987. — 283 с.: схемы + 8 л. вкл: — Прил.: Список Героев Советского Союза 11-й гвардейской армии — С. 278—284.; Список полных кавалеров Ордена Славы 11-й гвардейской армии — С. 285.(рос.)
Подвигом уславлений. До 90-річчя з дня народження Героя Радянського Союзу І. М. Сипала: Біографічний нарис: — Харків: Ексклюзив,2012– 44 с.[9]
«Рота форсирует Неман»: Сыпало Иван Миронович // Подвиги во имя Отчизны: документальные очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Харькова и Харьковской области. /[А. К. Апальков, Ф. В. Атакин, К. П. Багрянова и др.; Сост. В. Т. Милюха; Предисл. В. П. Мысниченко]. — 2-е изд., перераб. и доп. — Харьков.: Прапор. 1985. — С. 562—564, ил.(рос.)
Сипало Іван Миронович // Книга Пам'яті України. Харківська область. Переможці. — Харків, 2008. — Т. 1. — С. 167.
Сыпало Иван Миронович // Герои Советского Союза: крат. биогр. словарь. — Москва, 1988. — Т. 2. — С. 551 : фот.(рос.)
Сыпало Иван Миронович // Герои Харьковщины / А. П. Дикань. — Харьков, 1998. — С. 160—161 : фот. (рос.)
Холод В. Гвардієць // Культура і життя. — 1970. — 7 травня.