Рубен Миколайович Симонов
вірм. Ռուբեն Նիկողայոսի Սիմոնյանց
Ім'я при народженні	Рубен Нікогайосович Симонянц
Дата народження	20 березня (1 квітня) 1899(1899-04-01)
Місце народження	Москва, Російська імперія
Дата смерті	5 грудня 1968(1968-12-05) (69 років)
Місце смерті	Москва, СРСР
Поховання	Новодівочий цвинтар
Громадянство	СРСР
Національність	вірмен
Alma mater	МДУ
Професія	актор, режисер, сценарист
Кар'єра	1920—1968
Заклад	Q4453393?, Державний академічний театр імені Є. Вахтангова і Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Членство	Ансамбль пісні і танцю НКВСd
Нагороди
IMDb	ID 0800661
Рубен Миколайович Симонов у Вікісховищі

Рубе́н Микола́йович Си́монов, справжнє прізвище Симоня́нц (вірм. Ռուբեն Նիկողայոսի Սիմոնյանց; 1 квітня 1899 — 5 грудня 1968) — радянський актор, сценарист, режисер театру і кіно. Народний артист СРСР (1946).

Народився у місті Москва, у вірменській родині власника крамниці з продажу килимів.

У 1918 році вступив на юридичний факультет Московського університету, проте, закінчивши перший курс, у 1919 році вступив до драматичної студії імені Ф. І. Шаляпіна. У 1920 році, випадково побачивши оголошення про набір Є. Б. Вахтанговим до театральної Мансуровської студії, вступив до неї, ставши учнем Вахтангова. Спочатку служив як актор, а з 1924 року став також режисером студії. У 1926 році студія була перетворена у Театр імені Вахтангова, в якому він продовжив свою режисерську діяльність. Одночасно, протягом 1928—1937 років, очолював театр-студію.

З 1939 року і до кінця життя обіймав посаду головного режисера Державного академічного театру імені Є. Вахтангова. Здійснив декілька постановок оперних вистав у Большому театрі СРСР. Одночасно викладав у театральному училищі імені Б. В. Щукіна, з 1946 — професор.

• три ордени Леніна (1939, 1946, 1967);
• два ордени Трудового Червоного Прапора (1946, 1959);
• медалі;
• народний артист СРСР (1946);
• народний артист РРФСР (1937);
• заслужений артист РРФСР (1933);
• лауреат Ленінської премії (1967, за постановки п'єс класичної і сучасної драматургії у МАДТ імені Є. Б. Вахтангова);
• лауреат Сталінської премії 1-го ступеня (1943, за виконання головних ролей у спектаклях «Олеко Дундич» О. Г. Ржешевського і М. А. Каца та «Сірано де Бержерак» Е. Ростана);
• лауреат Сталінської премії 1-го ступеня (1947, за виконання ролі Осман-паші у фільмі «Адмірал Нахімов»);
• лауреат Сталінської премії 2-го ступеня (1950, за постановку вистави «Змова приречених» М. Є. Вірти).

• 1934 — Весняні дні — Старосельцев, бригадир;
• 1946 — Адмірал Нахімов — Осман-паша;
• 1949 — Падіння Берліну — Анастас Іванович Мікоян;
• 1950 — Другий караван — головна роль (не був завершений);
• 1955 — Овід — Карді.

• 1934 — Весняні дні.
• 1962 — Інтерв'ю у весни (фільм-вистава).

• 1934 — Весняні дні.

Рубен Миколайович Симонов був одружений двічі:

• Перша дружина — актриса Берсенєва Олена Михайлівна.
  • син — Симонов Євген Рубенович (1925—1994), драматург, театральний режисер і педагог
    • онук — Симонов Рубен Євгенович (нар. 1953), театральний актор і режисер;
    • онучка — Симонова-Партан Ольга Євгенівна (нар. 1960), акторка, професор російської літератури і культури.
• Друга дружина — Джимбінова Світлана Борисівна (нар. 1940), театральний режисер і театрознавець.

• Біографія на сайті «Кино-Театр.ру» [Архівовано 24 березня 2019 у Wayback Machine.]. (рос.)

Це незавершена стаття про театрального режисера чи режисерку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.