Року 1552 пахолок супроводжував короля під час поїздки в Кенігсберг (Королевець), із нагоди чого прусський герцог Альбрехт Гогенцоллерн, зокрема, влаштував польову виставу. Коли ж дійшла черга до салюту, стався нещасний випадок: внаслідок неконтрольованого вибуху пороху куля влучила прямісінько у голову Вишневецького, який стояв обік господаря, держачи шефелін (спис) при нім. Шматки мозку розлетілися врізнобіч, трапивши й на Сигізмундове вбрання. Той, однак, зберіг самовладання, хоча йому самому загрожувала не менша небезпека. Ба більше, він великодушно попрохав герцога простити пушкарю, розуміючи, що це — трагічний випадок, а не умисне діяння; та попри все, Гогенцоллерн звелів того стратити.
Хроністи XVI сторіччя, насамперед Йоахим Бельський, описуючи подію, безпосередньо не вказували ймення Вишневецького. Сигізмундом його вперше називає Каспер Несецький, з подачі якого версія набула широкого поширення, тоді як Мацей Стрийковський, що був добре знайомий із Вишневецькими, зазначає, що хлопчика звали Михайлом. Про те, що Іван мав сина Михайла, свідчить і пом'яник Києво-Печерського монастиря.
