Сесіл Персіваль Тейлор (англ.Cecil Percival Taylor, 15 березня (або 25 березня) 1929, Нью-Йорк, США — 5 квітня2018) — американський піаніст і поет[9]. Відомий як один з піонерів фрі-джазу. Його музика характеризується особливою енергетикою, імпровізаціями, частим використанням кластерних акордів, і складною поліритмії. Його техніка гри на фортепіано має щось спільне з технікою гри на ударних інструментах, яку іноді описують як «вісімдесят вісім настроєних барабанів» (по числу клавіш на стандартній фортепіано)[10].
Біографія
Початок кар'єри
Здобув освіту в Нью-Йоркському Музичному Коледжі та Консерваторії Нової Англії. Свої перші кроки на професійній ниві Сесіл Тейлор зробив у невеликому колективі грав у стилі ритм-н-блюз і свінг на початку 50-х. У 1956 році він разом з сопрано-саксофоністом Стівом Лейсі сформував власний колектив.
Перший альбом Сесіла Тейлора Jazz Advance вийшов 1956 року. Альбом здобув позитивну оцінку британського критика Річарда Кука (Richard Cook[en]) і шотландського критика Браяна Мортона (Brian Morton (Scottish writer)[en]) у джаз-енциклопедії «Penguin Guide to Jazz».
Протягом 1950-х і 1960-х музика Сесіла Тейлора ставала дедалі складнішою й відходила від традиційного джазу. У цей час у музиканта виникають проблеми з організацією концертів, клуби, що запрошували його виступати не отримували прибутки від подібних виступів[11]. Сесіл Тейлор продовжує записуватися, хоч і нерегулярно. У цей період створено альбом Unit Structures (1966 р.) Деякі альбоми, такі як Nefertiti the Beautiful One Has Come залишалися не виданими протягом багатьох років.
З 1961 року Сесіл Тейлор починає спільну роботу з альт-саксофоністом Джиммі Лионсом (Jimmy Lyons[en]). Робота з Джиммі Лионсом стала важливим етапом кар'єри музиканта. Тейлор, Ліонс, і барабанщик Санні Маррей (Sunny Murray[en]) (і, пізніше, Ендрю Курилл (Andrew Cyrille[en])) сформували ядро колективу «The Unit».
Сольні виступи
Сесіл Тейлор почав давати сольні концерти на початку 1970-х. Деякі з цих концертів були видані як альбоми Indent (1973 р.), Spring of Two Blue-J s (1973 р.) (частина альбому)[12], Silent Tongues (1974 р.), Garden (1982 р.), For Olim (1987 р.), Erzulie Maketh Scent (1989 р.) і The Tree of Life (1998 р.).
Дискографія
Основні альбоми Сесіла Тейлора:
Jazz Advance, 1956 р.
At Newport, 1958 р.
Looking Ahead!, 1958 р.
Stereo Drive (также изданный как Hard Driving Jazz и Coltrane Time), 1958 р.
Love for Sale, 1959 р.
The World of Cecil Taylor 1960 р.
Air 1960 р.
Cell Walk for Celeste, 1961 р.
Jumpin' Punkins, 1961 р.
New York City R&B (with Buell Neidlinger), 1961 р.
Into the Hot, 1961 р. (некоторые треки также изданы как Mixed)
Nefertiti the Beautiful One Has Come, 1962 р.
Unit Structures, 1966 р.
Conquistador!, 1966 р.
Student Studies (также изданный как The Great Paris Concert), 1966 р.
Praxis, 1968 р.
The Great Concert of Cecil Taylor (также изданный как Nuits de la Fondation Maeght), 1969 р.
Indent, 1973 р.
Akisakila, 1973 р.
Solo, 1973 р.
Spring of Two Blue J's, 1973 р.
Silent Tongues, 1974 р.
Dark to Themselves, 1976 р.
Air Above Mountains, 1976 р.
Cecil Taylor Unit, 1978 р.
3 Phasis, 1978 р.
Live in the Black Forest, 1978 р.
One Too Many Salty Swift and Not Goodbye, 1978 г.
It is in the Brewing Luminous, 1980 г.
Fly! Fly! Fly! Fly! Fly!, 1980 г.
The Eighth, 1981 г.
Garden, 1981 г.
Winged Serpent (Sliding Quadrants), 1984 г.
Iwontunwonsi, 1986 г.
Amewa, 1986 г.
For Olim, 1986 г.
Olu Iwa, 1986 г.
Live in Bologna, 1987 г.
Live in Vienna, 1987 г.
Tzotzil/Mummers/Tzotzil, 1987 г.
Chinampas, 1987 г.
Riobec — Сесил Тэйлор и Günter Sommer, 1988 г.
In East Berlin, 1988 г.
Regalia — Сесил Тэйлор и Paul Lovens, 1988 г.
The Hearth, 1988 г.
Alms/Tiergarten (Spree), 1988 г.
Remembrance, 1988 г.
Pleistozaen Mit Wasser, 1988 г.
Spots, Circles, and Fantasy, 1988 г.
Legba Crossing, 1988 г.
Erzulie Maketh Scent, 1988 г.
Leaf Palm Hand, 1988 г.
In Florescence, 1989 г.
Looking (Berlin Version) Solo, 1989 г.
Looking (Berlin Version) The Feel Trio, 1989 г.
Looking (Berlin Version) Corona, 1989 г.
Celebrated Blazons, 1990 г.
2Ts for a Lovely T, 1990 г.
Double Holy House, 1990 г.
Nailed, 1990 г.
Melancholy — Сесил Тэйлор, Harri Sjöström, Evan Parker, Barry Guy, Wolfgang Fuchs
The Tree of Life, 1991 г.
Always a Pleasure, 1993 г.
Almeda — Сесил Тэйлор, Harri Sjöström 1996 г.
The Light of Corona — Сесил Тэйлор, Harri Sjöström 1996 г.
Qu’a: Live at the Iridium, vol. 1 & 2 — Сесил Тэйлор, Harri Sjöström 1998 г.
Algonquin, 1998 г.
Incarnation, 1999 г.
The Willisau Concert, 2000 г.
Complicité, 2001 г.
Taylor/Dixon/Oxley, 2002 г.
Two T’s for a Lovely T, 2003 г.
The Owner of the River Bank, 2004 г.
Як запрошений музикант
Альбоми, в запису яких Сесіл Тейлор брав участь як запрошений музикант:
Jazz Composer's Orchestra: The Jazz Composer's Orchestra, 1968 р. (Тейлор брав участь у створенні двох треків)
Friedrich Gulda: Nachricht vom Lande, 1976 р. (Тейлор брав участь у створенні трьох треків)
Mary Lou Williams: Embraced, 1977 р.
Tony Williams: Joy of Flying, 1978 р.
Historic Concerts (with Max Roach), 1979 р.
Art Ensemble of Chicago: Thelonious Sphere Monk, 1990 р. (Тейлор брав участь у створенні трьох треків)