Сеннар
араб. سنار‎‎‎‎
Герб
Столиця	Сеннар
Країна	Судан
Підрозділи	3 округи (дистрикти)
Населення
- повне	1 285 058 (12)
- густота	33,96/км² (5)
Площа
- повна	37 844 км²
Часовий пояс	Центральноафриканський час
Код ISO 3166-2	SD-25
Розташування регіону на мапі Судану
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сеннар

Сеннар або Сіннар (араб. سنار) — один з 18 штатів (вілаятів) Судану, що є частиною однойменного історичного регіону.

• Територія 37844 км².
• Населення 1285058 чоловік (на 2008).

Адміністративний центр — місто Сеннар (Сінга). Провінція межує на південному сході з Ефіопією.

Сеннар, інакше Ель Джезіре Сеннар — у вузькому значенні область, що йде від Хартума до Фасокла між Білим і Блакитним Нілом, а в широкому — південно-східний історичний регіон сучасного Судану і колишня провінція Англо-Єгипетського Судану, доходила на півдні до річки Собат. На півночі це — рівнина саван, подібно Кордофану; близько 14° півн. ш. зустрічаються вже окремі гранітні гори; далі на південний схід Сеннар служить перехідним ступенем до Абісинських Альп.

Рослинність від трав і чагарників переходить на південний схід в розкішні луки-степи і ще східніше — у високі ліси. Рівнина складається з наносних ґрунтів, які від Абісинських Альп до Білого Нілу багаті золотом і чудовим залізом. Вапняний ґрунт Сеннара затримує воду і, зволожений дощем, він дуже родючий, але в сухий період року представляє справжню пустелю. Після дощів сіють без всякого обробітку ґрунту просо (Sorghum vulgare), і місяця через 3 з половиною, наприкінці жовтня, вся рівнина покривається хвилями зрілих колосків. З рослин зустрічаються акації, тамаринди, а південніше 12 ° с. ш. від Блакитного Нілу — пальми.

З тварин є морські кішки^{[джерело?]}, їжатці, стрибуни, іхневмони, вонючки, леви, гепарди, велетенські мавпи, газелі, жирафи, гіпопотами, слони, безліч болотних і водяних птахів.

До і під час дощового періоду спека буває нестерпна, температура повітря піднімається в тіні до 48 °С; це період гарячок і амебіазу. Зимою температура часто падає до 16 °C, і атмосфера така суха, що м'ясо засихає, не розкладаючись.

Населення Сеннара дуже змішаного характеру; вищі класи більш світлошкірі, красиві обличчям і фігурою, нижчі — темношкірі негри; більше половини населення — раби. До темношкірих належать фунджі, або фунгі, негритянське плем'я, яке в 1500 році вторглося сюди з південного заходу і заснувало державу Сеннар, що існувала до 1821 року. Жителі берегів Білого Нілу існують майже виключно риболовлею.

Адміністративний центр — місто Сеннар, на Білому Нілі, ледь нараховує 10 000 жителів і з часу піднесення Хартума поступово падає. З інших міст і містечок більш значні: Вад-Медіна, нині більш населене, ніж місто Сеннар; Декін, колишні адміністративний центр; Міселеміа, самий торговий пункт Сеннара; Каламін, де є невеликі фабрики і заводи.

Штат ділиться на 3 округи (дистрикти):

• Ад-Діндер (Ad Dinder)
• Сінга (Singa)
• Сеннар (Sinnar)

Основна сфера економіки — сільське господарство, в місті Сеннар знаходиться фабрика з виробництва цукру, на берегах Блакитного Нілу розташовані плантації (в основному вирощують манго і банани).

Народні перекази вважають Сеннар резиденцією Макробіїв, про які Геродот згадує як про найдавніших ефіопів, які багатством золота порушили заздрість Камбіса II.

Сучасна провінція Сеннар займає малу частину історичного регіону Сеннар і незначну частину території Султанату Сеннар, який володів також регіоном Кордофан.