1873 року він став концертмейстером приватного оркестру барона Павла фон Дервіза, російського залізничного магната, композитора і благодійника, який 1870 року побудував Кастелло ді Тревано як храм музики, поблизу Каноббіо, Лугано, Швейцарія. В оркестрі було 52 виконавця.
В Лугано він одружився зі шляхетною Луїзою Рівою.[7]
Після того, як фон Дервіз втратив розум і зник, Томсон покинув Лугано в 1877 році.
1879 року грав в Берлінському оркестрі, а 1882 року був призначений професором скрипки у своїй альма-матер, Льєзькій консерваторії.
Сезар Томсон відродив багато на той час невідомих творів Нікколо Паганіні, він багато працював над редагуванням, упорядкуванням та переписуванням творів представників ранньої італійської школи, а також таких композиторів як Арканджело Кореллі, Гендель, Тартіні, Й. С. Бах, Нардіні та Віталі.[7] Серед його власних творів «Циганська рапсодія» для скрипки та оркестру (1909).[9]
Сезар Томсон помер у Біссоне, поблизу Лугано, у 1931 році.