Вихованець Пензенської обласної спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву (тренер — В. В. Бармін). Один сезон відіграв у складі місцевої команди з першої ліги «Дизеліст», а наступні дванадцять — за московське «Динамо». Більшість часу його постійними партнерами у клубі були Анатолій Семенов і Сергій Яшин. Восьмиразовий призер чемпіонату СРСР і фіналіст національного кубка. Всього у вищій лізі провів 372 матчі (137+135).
У складі національної збірної дебютував 3 вересня 1980 року. У Тампере була здобута перемога над фінами з рахунком 4:1. Першу шайбу закинув у ворота канадців 29 серпня 1981 року. Також відзначився «армієць» Микола Дроздецький, але в підсумку сильнішими були суперники (2:3). Олімпійський чемпіон 1988 року. На турнірі грав зі своїми клубними партнерами Семеновим і Яшиним. На трьох світових першостях здобув три медалі різного ґатунку: «золото» — 1986, «срібло» — 1987, «бронза» — 1985. Триразовий чемпіон Європи. Фіналіст і учасник двох розіграшів Кубка Канади. Учасник міжнародних турнірів на призи московської газети «Ізвестія» (1980, 1981, 1982, 1984, 1985, 1986), чехословацької газети «Руде право» (1982, 1983), Кубка Швеції (1983/1984), Кубка Калгарі (1986/1987) і «Рандеву-87». Всього у збірній провів 154 матчі, закинув 57 шайб.
