Са́тмар, Са́тмарський коміта́т (угор. Szatmár vármegye, рум. comitatul Sătmar, лат. comitatus Szatmariensis) — історичний комітат в східній частині Угорського королівства. Столицею комітату було місто Нодькарой (угор. Nagykároly, нині місто Карей в Румунії). Існував до 1919 року. Сьогодні менша частина території колишнього комітату (близько 1/4 площі) входить до складу Угорщини в сучасний медьє Саболч-Сатмар-Береґ, більша частина (близько 3/4 площі) розташована на північному заході Румунії (повіт Сату-Маре та Мармарош). Також невелика територія з околицями села Велика Паладь зараз є частиною України (Закарпатської області).
Географія
Сатмарський комітат межував на півночі з комітатами Береґ, Уґоча, Мармарош, на сході — з комітатом Сольнок-Добока, на півдні — Сіладь та Бігар, на заході — з комітатом Сабольч. Розташовувався на південь від річки Тиса. Через територію комітату протікала річка Самош. Станом на 1910 рік площа комітату Сатмар становила 6 257 км².
Історія
Населення
1900
Кількість жителів комітату Сатмар в 1900 році нараховувала 367 570 тис. осіб і складалася з наступних мовних спільнот[1], серед них:
Населення:
За даними перепису 1900 року, комітат складався з наступних релігійних громад:[2]
Релігійні громади:
1910
Кількість жителів комітату Сатмар в 1910 році нараховувала 396 632 тис. осіб і складалася з наступних мовних спільнот[1], серед них:
Населення::
За даними перепису 1910 року, комітат складався з наступних релігійних громад:[2]
Релігійні громади:
Адміністративний поділ
Герб
Примітки
Джерела та література