Композитори: Ігор Поклад, Олександр Жилінський, Роман Суржа, Арнольд Святогоров, Лілія Остапенко, Анатолій Новак, Олег Харитонов, Анатолій Карпенко, Вадим Чумак, Марко Файнер, Дмитро Чугай
Поети: Юрій Рибчинський, Михайло Ткач, Олексій Кононенко, Олександр Вратарьов, Наталі Науменко, Ігор Кручік, Віталій Близнюк, Анатолій Фіглюк, Ліна Моденова
Сама́я Тетяна Вікторівна (нар. 14 вересня 1968 р. у Києві), сценічне ім’я «Сама́я-Т» — заслужена артистка України, кандидат мистецтвознавства, професор кафедри естрадного співу КМАЕЦМ.
У п’ять років, звичайно, зарано ще казати про початок творчої кар’єри співачки, коли батьки вперше відвели Тетянку у підготовчий клас фортепіано київської музичної школи ім. В. Косенка. Але заздалегідь до цього, у програму сімейних свят обов’язково входив “сольний виступ” майбутньої Самаї-Т, де вона вражала присутніх численністю пісенного репертуару усіх жанрів та напрямів. У домі була велика кількість платівок та грамзаписів. Але найголовніше, привертало увагу до манери виконання всіх відомих пісень та точне мелодійне інтонування. «Ти диви, — задоволено посміхався батько — і магнітофон не треба включати».
З шести років додалася загальноосвітня школа (№ 56) і про безтурботне дитинство вже не могло бути і мови, та ще і солістка одразу двох дитячих хорів. Творча (позашкільна) робота у школі була поставлена досить чудово, достатньо сказати, що хоровий і танцювальний колективи 56-ї школи гідно представляли район і, навіть місто, на різних відповідних оглядах, конкурсах і фестивалях. Так, із першого класу Тетяна, окрім хору музичної школи, вона стала солісткою і цього творчого колективу. Добре, що хоч все знаходилося не далеко: домівка і школа, і палац «Україна», куди батько частенько приводив своїх двох дівчаток на концерти. «Прийде час, і ти будеш виступати на цій сцені» — таємничо шепотів він дівчинці… І як здійснене пророцтво — перша перемога та звання Лауреата на Другому Московському фестивалі мистецтва у 1987 році. Свідоцтво про успішне закінчення музичної школи вже на руках, але для продовження освіти необхідно закінчити загальноосвітню. Той рік і визначив музичний напрямок Тетяни. Саме у цей період вона знаходить своє покликання, виступаючи у складі багатьох юнацьких рок-групах та ансамблях. Одночасно бере уроки хореографії та за короткий час стає солісткою танцювального колективу «Квітень», який гастролює по Україні та за її межами, пізнаючи «гастрольну школу виживання».
«…Ну, з чим вітати, — спитав батько Таню після вступних іспитів до Київського Державного училища естрадно-циркового мистецтва — студентка першого курсу?» «Бери вище, татку! Не першого, а одразу другого!»
Творчість
Поєднуючи навчання, була запрошена на професійну сцену солісткою-вокалісткою до Київського театру естради. Пізніше — у Київський Державний мюзик-хол. З 1991—1992 рр. — ведуча солістка Ялтинського філіалу Кримської філармонії.
Складні соціальні обставини того часу (1991 рік) збіглись із великими гастрольними поїздками по всьому колишньому СРСР. Громадянське безладдя та комендантські години у кавказьких регіонах, промерзлі стіни готелів та грубе ставлення до артистів у Сибіру, невиплата обіцяних гонорарів, ліквідація провідних творчих колективів, змушувало думати про недоцільність продовження кар’єри співачки. Тетяна приїздить додому хвора та морально розбита, з твердим рішенням зупинити цей шлях… Стрес продовжувався недовго. Рідні стіни, затишок та тепло друзів швидко відновили сили. І визначна дата у ніч на Різдво 1992 року — вона знайомиться зі Стасом Макієвським, який став її чоловіком і творчим продюсером вже як Самаї-Т (з 1994 року)… «Це було моє друге народження…» — згадує Тетяна.
З 1994 до 1996 року співачка виступає із сольними номерами у кращих київських нічних клубах, де самобутньо відкривається її природна обдарованість. Розкішна, багатогранна артистична натура виявляється у формуванні програм різних стильових напрямів урбаністичної музики: від романсів до популярних пісень, від відомих міжнародних хітів до джазових стандартів, де Тетяна вкраплює у мелодичну палітру пісні своє бачення, свій шарм. У результаті чого визначився свій власний пісенний стиль.
Весною 1996 року видатний поет-пісняр Юрій Рибчинський, побачивши виступ Самаї-Т, відзначив: «Її вже нема чому навчати! Настав час представляти…» — і спеціально для неї, у співавторстві з найвідомішим композитором Ігорем Покладом, була написана пісня «Крила». Не часто так буває, щоб перша пісня одразу була прийнята народом та стала візитівкою Самаї-Т. Тетяна до сьогодні не може звикнути до відчуттів своєї причетності як співачки щодо розкриття основного образу у пісні, оскільки «Крила» всюди визнають «народженою народом». На Міжнародному фестивалі мистецтв «Слов’янський Базар-96» Тетяну відзначили званням Дипломанта конкурсу молодих виконавців. І восени того ж року вона приступає до роботи над першим альбомом «Крила», який випустила навесні 1997 року рекордингова компанія «Western Thunder». Самая-Т продовжує працювати над новою сольною програмою. Бере участь у багатьох Міжнародних та Всеукраїнських фестивалях і конкурсах, поповнюючи кількість лауреатських звань: «Пісенний Вернісаж-96, 97».
Гостя Міжнародних фестивалів «Таврійські Ігри», «Бархатний сезон», «Стожари», «Золотий Вітязь», «Зустрічі друзів», «На хвилях Світязя», «Слов'янський Базар»[1] та багатьох інших. Часто їздить, дає концерти. Її пісні транслюють по радіо та TV. Про неї багато пишуть у центральних газетах та журналах. Критики характеризують її творчість лаконічним змістом перекладу абревіатури сценічного імені Самая-Т, як: «сама я — таємничість», «сама я — театр», «сама я — Тера», «сама я — творчість», «сама я — тендітність» та ін. І не безпідставно! Оскільки Тетяна втілює у пісню синонімічні вищеназваному образи. Це і є її стиль, її перевтілення! У червні 1998 року, за Указом Президента України, співачці Самаї-Т присвоєно почесне звання Заслуженої артистки України. Вийшли у світ такі її альбоми як, «Пароль», «Русский шансон», «Єврейський кіпіш», «Шансон дощу».
Співпраця з такими відомими композиторами як: Ігор Поклад, Олександр Жилінський, Роман Суржа, Арнольд Святогоров, Лілія Остапенко, Анатолій Новак, Олег Харитонов, Анатолій Карпенко, Вадим Чумак, Марко Файнер, Дмитро Чугай; поетами: Юрій Рибчинський, Михайло Ткач, Олексій Кононенко, Олександр Вратарьов, Наталії Науменко, Ігор Кручік, Віталій Близнюк, Анатолій Фіглюк, Ліна Моденова та інш. Доробок спвачки налічує багато концертних програм у різних стильових напрямах, з якими вона виступає у різних куточках країни та представляє Україну на Міжнародних фестивалях мистецтв («Слов’янський Базар-2003», «Золотий Вітязь», «Бархатний сезон» та ін.). Бере участь у різних дитячих пісенних фестивалях та конкурсах у якості голови та члена журі. З 2000 року веде креативну лінію Всеукраїнського фестивалю творчості дітей села «Золоте зернятко» як голова журі та лідер ініціативної групи однодумців-діячів культури та мистецтв. У зв’язку з погіршенням умов роботи на українській сцені, співачка не може стояти осторонь, тому і активно відстоює свою думку, опубліковуючи свої статті у передових виданнях України[2]. Наприкінці 2009 року завершилася робота над соціальним проектом «Реквієм України», що брав участь у конкурсній програмі четвертого телефестивалю «Відкрий Україну!» (2010) та нагороджений дипломом за якісне виробництво телепродукції на гостру соціальну тематику.
Науково-педагогічна діяльність
Доробок Заслуженої артистки України Тетяни Самаї (Самая-Т) не обмежується лише сценічною практичною й громадською діяльністю, але і науковою роботою. Результатом є успішне закінчення магістратури Академії керівних кадрів культури та мистецтв (зараз НАКККіМ [Архівовано 30 березня 2019 у Wayback Machine.]), на кафедрі музикології з червоним дипломом й золотою медаллю у 2009 році (науковий керівник доктор мистецтвознавства Терещенко А. К.), продовження навчання в аспірантурі та захист у 2017 році дисертаційного дослідження на тему «Вокальне мистецтво естради як чинник культурного життя України другої половини XX — початку XXI століття» (науковий керівник, доктор мистецтвознавства Зосім О. Л.).
Досить логічним стало запрошення Тетяни Самаї на викладацьку роботу у її альма-матер — до Київської Муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв [Архівовано 27 серпня 2019 у Wayback Machine.], де на кафедрі естрадного співу вона працює на посаді доцента і сьогодні виховує молоді мистецькі кадри. 2019 рік — вихід монографії «Вокальне мистецтво естради: український контекст».
Таким чином, кандидат мистецтвознавства[3], заслужена артистка України Тетяна Самая (Самая-Т) сценічний досвід, громадянську позицію, наукову фаховість утілює у формування національної вокальної культури України[4][5][6][7][8].
