Рубач Михайло Абрамович
Народився	20 листопада 1899(1899-11-20) Чернеча Слобода, Буринський район, Харківська область
Помер	17 січня 1980(1980-01-17) (80 років) Київ
Країна	СРСР
Діяльність	історик
Заклад	Інститут історії  Академії Наук УРСР, Київський державний університет
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Відомі учні	Гамрецький Юрій Маркович Ганжа Іван Хомич Сарбей Віталій Григорович Щербина Йосип Тимофійович
Відомий завдяки:	історик
Нагороди
Роботи у Вікіджерелах

Михайло Абрамович Рубач (20 листопада 1899 — 17 січня 1980, Київ) — історик і архівіст, родом з Путивльщини. У 1920-х роках редактор журналу «Летопись Революции» у Харкові й завідувач Центрального Архівного Управління УСРР (до 1930), а також директор Інституту історії партії при ЦК КП(б)У (1929-1932).

М. А. Рубач народився у 1899 році на Харківщині. Закінчив комерційне училище в Катеринославі.

У 1923—1924 роках був завідувачем історико-партійного відділу ЦК КП(б)У та редактором журналу «Літопис революції».

У 1924—1927 роках навчався на історичному відділенні Інституту червоної професури в Москві. Одночасно у 1925—1927 роках був завідувачем кафедри історії Росії Московського державного педагогічного інституту імені К. Лібкнехта.

1928—1933 роки працював завідувачем кафедри Інституту марксизму-ленінізму в Харкові, директором Інституту історії партії при ЦК КП(б)У, завідувачем Центрального Архівного управління.

У 1933—1935 роках був старшим науковим співробітником Інституту історії Комуністичної  академії в Москві.

У 1935—1936 роках перебував в ув'язненні.

1936—1937 роки — працював у Москві над докторською дисертацією «Нариси з історії аграрної революції 1917 року на Україні», яку захистив 1943 року в Інституті суспільних наук АН УРСР. У 1945 році йому присвоєно вчене звання професора.

У 1942—1974 роках працював в Інституті історії Академії Наук УРСР.

За сумісництвом у 1962—1970 роках був професором Київського державного університету.

Помер 17 січня 1980 року у Києві.

Є автором праць з історії аґрарних відносин в Україні на початку XX століття, з історії Жовтневої революції та громадянської війни в Росії, а також з історіографії.

Підготував ряд кандидатів та докторів історичних наук, серед яких Ю. М. Гамрецький, І. Х. Ганжа, В. Г. Сарбей, Й. Т. Щербина та ін

• Победа Советской власти на Украине. — М., 1967 (у співавт.)..
• Очерки по истории революционного преобразования аграрных отношений на Украине в период проведения Октябрьской революции. — К., 1957.
• Аграрная революция на Украйнє в 1917 г. // Летопись Революции. — 1927. — № 5-6; 1928, — № 1.
• Федералистические теории в истории России // Русская историческая литература в классовом освещении. — Т. II. — 1930, (про М. Костомарова)
• Буржуазно-куркульська ідеологія під машкарою демократії трудового народу // Червоний шлях. — 1932. — № 5–8, 11, 12.
• Апологет куркульської гегемонії // Студент революції. — 1929. — № 20—23.

• Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1969) за двотомну працю «Перемога Великої Жовтневої соціалістичної революції на Україні» (у співавторстві).

• Рубач Михайло Абрамович / О. Й. Щусь // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 343. — ISBN 978-966-00-1290-5.

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Рубач Михайло Абрамович