PROFILPELAJAR.COM

Російський класицизм — історико-регіональний стиль, що відноситься до загальноєвропейського художнього напрямку класицизму, що виник в XVII столітті в Росії під впливом західноєвропейської культури^[1], що розповсюдився в другій половині XVIII — першій половині XIX століть.

Еволюція ідей класицизму в Росії відзначена кількома етапами:

єкатерининський, класицизм середини і другої половини XVIII століття, часу правління імператриці Катерини II (в країнах Західної Європи той же період називають неокласицизмом),
романтичний класицизм початку XIX століття,
неокласицизм в мистецтві модерна рубежу XIX—XX століть,
новий класицизм постмодерну XX—XXI століть^[2].

Межі, особливості змісту і найменування окремих етапів розвитку класицистичних ідей і художніх форм у російському мистецтві, їх ставлення до національних традицій і православної ідеології в храмовій архітектурі, іконопису і фресці є предметом багатьох дискусій та різних історико-теоретичних концепцій. Компромісна точка зору зводиться до того, що в різні періоди історії Росії в її духовного життя поперемінно домінували східні (візантійські, тюркські, татарські) і західні (англо-італо-германо-французькі) впливи. «Їх якісно своєрідний вплив на кожному історичному етапі певним чином трансформувало російську художню ментальність, яка в своїх споконвічних засадах також неоднорідна, оскільки спочатку формувалася з різних джерел»^[3].

Література

Власов В. Г.. Элективный метод архитектуры раннего русского классицизма второй половины XVIII века // Власов В. Г. Искусство России в пространстве Евразии. — Т.2. Классическая архитектура и русский классицизм. — СПб.: Дмитрий Буланин, 2012. — С.107-322.
Власов В. Г.. Итальянизмы в архитектуре Санкт-Петербурга: Историческая трансляция образов античности и ренессанса // Электронный научный журнал «Архитектон: известия вузов». — УралГАХУ, 2018. — № 2 (62).
Власов В. Г.. Полистилизм, элективный метод и классификация композиций архитектуры русского классицизма // Электронный научный журнал «Архитектон: известия вузов». — УралГАХУ, 2018. — № 3 (63).
Карев А. Классицизм в русской живописи. М., 2003. ISBN 5-7793-0688-5
Михайлова М. Б. Государственная власть и архитектурно-градостроительное творчество на юге России периода классицизма // Архитектура в истории русской культуры. — Вып.4: Власть и творчество / Отв. ред. И. А. Бондаренко. — М., 1999. — ISBN 5-86700-001-X — С.107—112.
Михайлова М. Б. Градостроительство классицизма в России: желаемое и действительное // Архитектура в истории русской культуры. — Вып.3: Желаемое и действительное / Под ред. И. А. Бондаренко. — М.: Едиториал УРСС, 2001. — ISBN 5-8360-0043-3 — С.124—127.
Михайлова М. Б. Типы сооружений античности в архитектуре русского классицизма // Архитектурное наследство. — Вып.26: Традиции и новаторство в зодчестве народов СССР / Под ред. О. Х. Халпахчьяна. — М.: Стройиздат, 1978. — С.3—12.
Михайлова М. Б. Соборные площади новых городов юга России периода классицизма // Архитектурное наследство. — Вып.36: Русская архитектура / Под ред. Н. Ф. Гуляницкого. — М.: Стройиздат, 1986. — С.187—202.
Путятин И. Е. Русская церковная архитектура эпохи классицизма. Идеи и образы. — Автореф. дис. доктора искусств-я. — М., 2011 — 60 с.
Dmitry Shvidkovsky, Russian Architecture and the West, New Haven (Connecticut), Yale University Press, 2007
Mario Praz, Gusto neoclassico, Rizzoli, Milano, 1974 ISBN 88-17-10058-7
Lionel Kochan, The Making of Modern Russia, London, 1962
Howard Colvin, A Biographical Dictionary of British Architects, 1600—1840, 1958; IV edition, Yale University Press, 2008, ISBN 978-0-300-12508-5

Інтернет-ресурси

В. Ясієвич. Російський класицизм [Архівовано 17 жовтня 2021 у Wayback Machine.]

Примітки

↑ Фролов Э. Д. Традиции классицизма и петербургское антиковедение. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 17 жовтня 2021.
↑ Власов В. Г.. Классицизм, классицистическое искусство // Власов В. Г. Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства. В 10 т. — СПб.: Азбука-Классика. — Т. IV, 2006. — С. 487—495
↑ Власов В. Г., Лукина Н. Ю. Русская архитектура в контексте классической типологии художественных стилей // Общество. Среда. Развитие (Terra Humana). Научно-теоретический журнал, 2015. — № 3.— С.117—122. — URL: https://www.terrahumana.ru/arhiv/15_03/15_03_20.pdf [Архівовано 17 жовтня 2021 у Wayback Machine.]