У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:
Розшарування .
Розшарування Гопфа графічно представлено як узагальнена стереографічна проєкція
S
3
{\displaystyle S^{3}}
на
R
3
{\displaystyle \mathbb {R} ^{3}}
. Рисунок показує однаковим кольором точки на
S
2
{\displaystyle S^{2}}
(праворуч) і відповідні їм шари-кола на стереографічній проєкції
S
3
{\displaystyle S^{3}}
(ліворуч).
Розшарування Гопфа — приклад локально тривіального розшарування тривимірної сфери над двовимірною з шаром-колом :
S
1
↪ ↪ -->
S
3
→
p
S
2
{\displaystyle S^{1}\hookrightarrow S^{3}{\xrightarrow {\ p\,}}S^{2}}
.
Розшарування Гопфа не є тривіальним. Є також важливим прикладом головного розшарування .
Одним з найпростіших способів завдання цього розшарування є представлення тривимірної сфери
S
3
{\displaystyle S^{3}}
як одиничної сфери в
C
2
{\displaystyle \mathbb {C} ^{2}}
, а двовимірної сфери
S
2
{\displaystyle S^{2}}
як комплексної проєктивної прямої
C
P
1
{\displaystyle \mathbb {C} P^{1}}
. Тоді відображення:
p
:
(
z
1
,
z
2
)
↦ ↦ -->
(
z
1
:
z
2
)
{\displaystyle p:(z_{1},z_{2})\mapsto (z_{1}:z_{2})}
і задає розшарування Гопфа. При цьому шарами розшарування будуть орбіти вільної дії групи
S
1
{\displaystyle S^{1}}
:
θ θ -->
:
(
z
1
,
z
2
)
↦ ↦ -->
(
θ θ -->
z
1
,
θ θ -->
z
2
)
{\displaystyle \theta :(z_{1},z_{2})\mapsto (\theta z_{1},\theta z_{2})}
,
де коло представлена як множина одиничних за модулем комплексних чисел:
S
1
=
{
θ θ -->
∣ ∣ -->
θ θ -->
∈ ∈ -->
C
,
|
θ θ -->
|
=
1
}
{\displaystyle S^{1}=\{\theta \mid \theta \in \mathbb {C} ,\,|\theta |=1\}}
.
Примітки
Посилання