Рилач Валерій Олександрович

Рилач Валерій Олександрович
Народився13 листопада 1950(1950-11-13) (74 роки)
Уманський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Діяльністьфілософ

Валерій Олександрович Рилач (13 листопада 1950) — український дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол України.

Біографія

Народився 13 листопада 1950 року в селі Юрківка Уманського району на Черкащині.

У 1977 закінчив філософський факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, Дипломатичну академію МЗС СРСР (1990). Кандидат філософських наук.

З 1977 по 1981 — заступник секретаря парткому, аспірант, викладач КДУ ім. Т. Г. Шевченка.

З 1981 по 1985 — інструктор відділу науки і навчальних закладів Київського міському Компартії України.

З 1985 по 1987 — інструктор відділу науки і навчальних закладів ЦК Компартії України.

З 1987 по 1990 — слухач Дипломатичної академії МЗС СРСР.

З 1990 по 1992 — 1-й секретар посольства СРСР у Малі.

З 1992 по 1993 — доцент кафедри міжнародних організацій і дипломатичної служби Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т. Г. Шевченка.

З 1993 по 1998 — 1-й секретар, радник Посольства України у Франції.

З 1998 по 2000 — в.о. заступника начальника Першого територіального Управління, завідувач відділу Росії МЗС України.

З 2000 по 2001 — радник-посланник Посольства України в Росії.

З 2001 по 2002 — радник Посольства України в Ліванській Республіці.

З 18.02.2002 по 26.07.2005 — Надзвичайний та Повноважний Посол України в Ліванській Республіці.

З 2005 по 2007 — Директор третього територіального департаменту МЗС України.

З 13.09.2007 по 05.07.2013[1] — Надзвичайний та Повноважний Посол України в Тунісі.

Нагороди та відзнаки

  • Медаль «В память 1500-летия Киева»,
  • Відзнака Міністерства освіти України «Відмінник освіти»,
  • Національний орден Кедра Вищого Ступеня (Ліван);
  • Медаль Генерального секретаря ООН «На службі миру»;
  • Почесна Грамота Верховної Ради України;
  • Почесна Відзнака МЗС України.

Див. також

Примітки

  1. Указ Президента України №366/2013. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 7 липня 2013.

Література

Посилання