Ревматоїдний фактор

Ревматоїдний фактор (РФ) — автоантитіла[en] до Fc-ділянки імуноглобулінів G (IgG). Вперше виявлений у хворих на ревматоїдний артрит, ревмофактор також може визначатися у хворих з іншими автоімунними та неавтоімунними хворобами, а також у цілком здорових осіб. Визначення різних ізотипів[en] ревматоїдного фактора застосовується при веденні хворих з ревматоїдним артритом для визначення терапевтичної стратегії.[1]

Ревматоїдний фактор також може бути кріоглобулінами[en] 2-го типу (моноклональні IgM до поліклональних IgG) або 3-го типу (поліклональні IgM до поліклональних IgG).

Здебльшого представлений імуноглобулінами класу M (IgM), ревматоїдний фактор може складатись з будь-якого ізотипу імуноглобулінів (наприклад, IgA, IgG, IgM, IgE, IgD).

Історія

Цей тест першим описав норвезький лікар Ерік Ваалер[en] 1940 року, а згодом переописали лікар Гаррі М. Роуз[en] із колегами 1948 року. Переопис здійснювався через невизначеності пов'язані з Другою світовою війною. Дослідження донині називають тестом Ваалера-Роуза.[2][3]

Клінічне значення

Високий рівень ревматоїдного фактора (загалом, вище 20 МО/мл, 1:40, або вище 95-ї перцентилі) спостерігаються при ревматоїдному артриті (у 80 % випадків) та синдромі Шеґрена (у 70 % випадків). Що вищим є рівень РФ, то вищою є ймовірність деструктивної суглобової патології. Високі рівні ревмофактора також спостерігається при інфекціях вірусами Епштейна-Барр та парвовірусом[en], а також 5-10 % здорових осіб (здебільшого старшого віку).

Існує кореляція між рівнем ревматоїдного фактора та вищою активністю синовіїту, більшим ураженням суглобів, гіршою інвалідизацією та артритом.

Окрім як при ревматоїдному артриті, підвищення рівня ревматоїдного фактора може спостерігатись при таких хворобах:

Примітки

  1. ↑ Ingegnoli, Francesca; Castelli, Roberto; Gualtierotti, Roberta (2013). Rheumatoid Factors: Clinical Applications. Disease markers. Т. 35, № 6. с. 727—734. doi:10.1155/2013/726598. ISSN 0278-0240. PMC 3845430. PMID 24324289. Процитовано 10 квітня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  2. ↑ On The Occurrence Of A Factor In Human Serum Activating The Specific Agglutintion of Sheep Blood Corpuscles. APMIS (англ.). Т. 115, № 5. 2007. с. 422—438. doi:10.1111/j.1600-0463.2007.apm_682a.x. ISSN 1600-0463. Процитовано 10 квітня 2020.
  3. ↑ Rose, Harry M.; Ragan, Charles; Pearce, Elizabeth; Lipman, Miriam Olmstead (1 травня 1948). Differential Agglutination of Normal and Sensitized Sheep Erythrocytes by Sera of Patients with Rheumatoid Arthritis. Proceedings of the Society for Experimental Biology and Medicine (англ.). Т. 68, № 1. с. 1—6. doi:10.3181/00379727-68-16375. ISSN 0037-9727. Процитовано 10 квітня 2020.

Посилання