Один з найбільш відомих іспанських футболістів першої чверті 20-го століття. Перший легендарний гравець «Атлетіка» (Більбао), ім'ям якого названий щорічний приз для кращого бомбардира чемпіонату Іспанії[1].
Біографія
Народився і виріс у головному місті провінції Біскайя. Племіник відомого письменника Мігеля де Унамуно. В одинадцять років почав займатися в групі підготовки «Атлетіка». За основний склад, в офіційних матчах, дебютував 17 березня 1913 року — проти «Мадрида». 21 серпня того ж року відбулося відкриття нового стадіону в Більбао, в рамках якого «Атлетік» здобув перемогу над «Расінгом» з Іруна, а Пічічі став автором першого забитого м'яча на «Сан-Мамесі».
У березні 1913 року, вперше зіграв у фіналі національного кубка, але його команда зазнала поразки від «Расінга» з Іруна (2:2, 0:1). У наступні три роки баски св'яткували перемоги у цьому турнірі. Рафаель Морено став першим гравцем, який зробив «хет-трик» у фіналі кубка Іспанії: 2 травня 1915 року «Атлетік» переміг барселонський «Еспаньйол» (5:0). Загалом, чотири рази ставав переможцем національного кубка і п'ять — регіонального чемпіонату. Невисокий на зріст Пічічі, постійно грав у білій кепці, яка давала змогу його партнерам краще бачити свого супербомбардира і виконувати більш націлені передачі біля чужих воріт.
28 серпня 1920 року, у чвертьфіналі Олімпійських ігор, збірна Іспанії провела свій перший офіційний матч. В Антверпені, Рікардо Самора, Хосеп Самітьєр і Рафаель Морено з партнерами, здобули мінімальну перемогу над данцями[2]. Всього на турнірі провів п'ять ігор і відзначився голом у ворота голландської команди. У підсумку іспанці посіли третє місце, але через дискаліфікацію збірної Чехословаччини отримали срібні нагороди.
Завершив активну ігрову кар'єру в 29 років і став футбольним арбітром. Помер 1 березня 1922 року від висипного тифу.
1926 року керівництво «Атлетіка» вшанувало свого легендарного гравця, встановивши бюст на стадіоні «Сан-Мамес». 2013 року погруддя було перевезено на новий стадіон команди. Іспанський художник Ауреліо Артете[en] зобразив Пічічі, разом з дружиною, на одній зі своїх картин[3].