Хутори тут були засновані дуже давно, ще у період активного сільськогосподарського освоєння цих земель поміщиками російської імперії та іноземними землевласниками. Приблизно у середині ХІХ століття. [3]
Історично воно почало своє існування як невелике поселення, відомо спочатку під іншими назвами (як-от Керелівка).
Так і Раківка, як і навколишні села (Тараса Шевченка, Новосілка, Вільне), була одним з хуторів князя Трубецького. У селі й донині стоять будівлі тих далеких часів.
Після приходу радянської влади хутір було перейменовано на честь сина болгарського борця за свободу та рівність Георгія Раковського, колишнього лідера більшовиків Християна Георгійовича Раковського.
У 1929 році Раківка і прилеглі села перейшли до складу радгоспу «Юркіно». Населення в основному займалося розведенням худоби та посівом злакових культур.
Уже після ІІ Світової, із об’єднанням усіх чотирьох сіл (Тараса Шевченка, Новосілка, Вільне та Раківка) у радгосп «40 років Жовтня»
